Протягом 1919 р. міський банк не міг проводити активних операцій з політичних причин. З огляду на це прибутки банку були настільки низькими, що правління не могло покрити витрат на жалування скороченого до мінімуму штату банку. Траплялися такі критичні моменти, коли каса банку була неспроможна оплатити пред'явлений чек на кількасот карбованців. Навіть надійні клієнти банку не могли оплатити свої векселі, сума яких на 1 грудня 1919 р. досягла 90 тис. крб. І це, не рахуючи заборгованості управі у 70 тис. крб. і міського самоврядування у 500 тис. крб.

Постановою колегіального засідання міської управи 2 грудня 1919 р. було вирішено, що сума основного і запасного капіталу повинна становити не менш 200 тис. крб., через те що зобов'язання банку були на суму 1 млн. 9 тис. 166 крб. Таким чином, необхідно було збільшити у короткий термін капітал банку.

Баланс міського банку на 1 грудня 1919 р. становив: основний капітал - 45423 крб. 07 коп., запасний - 3420 крб. 85 коп. Разом - 48.843 крб. 92 коп. [16, арк. 47 зв-48, 51-52].

Міська дума 11 грудня 1919 р. вирішила продати з аукціону залізо міського водопроводу, заставленого управою у міському банку. Із остаточним приходом радянської влади націоналізовано усі банки, в тому числі і Олександрівський міський громадський банк. Так склалася доля банку, який проіснував 42 роки. Банк завжди намагався виконувати свою головну задачу: служити потребам населення міста Олександрівська.

Аналіз діяльності міських громадських банків на прикладі Олександрівського банку дозволяє визначити основні закономірності їх розвитку. Створення міських банків на Півдні України диктувалося логікою економічного розвитку регіону і було обумовлено потребами міст та його населення. Міські банки, як правило, відкривалися у повітових та губернських містах, де розвивалася промисловість і торгівля.

Банківська мережа значно розрослася завдяки новому законодавству другої половини ХІХ століття. Одночасно із збільшенням кількості міських банків зростав і обіг операцій банків. Розширення операцій банків супроводжувалося вдосконаленням чинного законодавства. Розвиток позичкових операцій міських банків допомагало міському населенню побудувати свої оселі, а міському самоврядуванню вирішувати проблеми устрою міського господарства.

На початку ХХ століття в Олександрівському міському банку зросла кількість вексельних та операцій під заставу нерухомості. Практика діяльності Олександрівського міського банку виявила необхідність збільшення основного капіталу для розширення операцій банку. Ця проблема вирішувалася в м. Олександрівську протягом двадцяти років. Але вона так і не була вирішена, хоча всі постанови та рішення були затверджені.

В силу специфічних умов громадського устрою Російської імперії міські банки підпорядковувалися думами. Вони не мали самостійності і були підконтрольні у своїх діях. Саме це заважало розвиватися міським банкам. Головною задачею діяльності міського банку було надання позик середнім та бідним верствам населення м. Олександрівська. А також допомагало своїми капіталами та прибутками міської владі.

Вагомий внесок у розвиток Олександрівського міського банку зробили директори та його товариші, бухгалтери банку. Особливо виділяється постать Петра Михайловича Козловського. Він протягом 24 років був директором банку. Завдяки його працьовитості і наполегливості прибутки банку зросли в 10 разів, обіг операцій майже у 12,5 разу.

Аналіз формування нормативної бази, що регулювала банківську діяльність, дозволяє стверджувати, що у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. міські банки були доступними і стабільними. За умовою виконання своїх зобов'язань кожний житель міста мав право кредитуватися у міському банку. Місцева влада контролювала діяльність міських банків. Уряд видав основний закон для діяльності міських банків - "Положення". Доповнення і нові затверджені "Положення" різних років значною мірою допомагали розширенню діяльності міських банків.

Активна співпраця між працівниками правління банку, місцевою владою та банкірами свідчить про участь населення в житті міста. Міський громадський банк м. Олександрівська протягом 18751919 рр. зробив вагомий внесок у розв'язанні господарських, соціальних та культурних потреб міста. Міський банк виділяв кошти на розвиток міста і на благодійність. Розвиток міського банку залежав від економічного стану міста. Чим більше зростала заборгованість міста, тим більше коштів вилучалося із обігу банку на потреби міста. Олександрівський міський громадський банк був важливим елементом у економічному житті міста, він забезпечував потреби міста та його населення необхідними послугами.

Джерела та література

Устав (проект Симферопольского городского общественного банка). Б.м., б.г.; Устав Симферопольского городского общественного банка. - Симферополь, 1909.

Нормальное Положение о городских общественных банках (Св. зак., Т. ХІ, Ч. ІІ, уст. Кред. Разд. ХІ 1162, изд. 1903 г.) // Устав Симферопольского городского общественного банка. - Симферополь, 1919.

Положение о городских общественных банках. - Симферополь, 1912.

Державний архів Запорізької області (далі - ДАЗО). - Ф. 11. - Оп. 1. - Спр. 3, 4, 5, 6.

ДАЗО. - Ф. 24. - Оп. 1. - Спр. 50, 51, 74, 75, 134, 270, 271, 1783, 1950, 1936.

ДАЗО. - Ф. Р-2030. - Оп. 2. - Спр. 509.

ДАЗО. - Ф. 24. - Оп. 1. - Спр. 1333.

ДАЗО. - Ф. 24. - Оп. 1. - Спр. 1332.

Справочник по г. Александровску на 1914 г. (Третий год издания), Издание Б.Д. Розенштейна. - Александровск, 1914; ДАЗО. - Ф. 24. - Оп. 1. - Спр. 3.

Банки // Энциклопедический словарь Брокгауза и Эфрона. - СПб., 1891. - Т. 2.

Большая энциклопедия под ред. Южакова. - СПб.,