М. О. Носик

ЗАПОРІЗЬКІ ОРГАНИ ПАРТІЙНО-ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ У 1920 - НА ПОЧАТКУ 1930-Х РР. ЯК НЕВІД'ЄМНА СКЛАДОВА РАДЯНСЬКОГО РЕЖИМУ

На початковому етапі формування будь-якої держави відбувається процес формування розгалуженої системи органів державного управління, які повинні контролювати всі сфери життя держави та суспільства.

Особливістю процесу формування нового типу державності в межах Радянської України, а саме радянської держави чи країни рад, що, до речі, відбувався також безпосередньо і у межах Запорізького регіону, було те, що система апарату державного управління, який охоплював всі сфери та галузі суспільного виробництва, була повністю бюрократизована та корумпована, що призвело на поч. 1920-х до серйозного зростання й примноження кількості бюрократичного радянського апарату.

До цього ж додавалися важкі наслідки жовтневого більшовицького перевороту та громадянської війни, а також політика "воєнного комунізму", які принесли із собою лише смерть, руйнацію та страждання, через що межі всієї України охопила важка фінансово-економічна криза (занепад промисловості, сільського господарства, а також культурно-просвітницької сфери).

Через вищезазначені причини вже у вересні 1920 р. Х з'їзд РКП(б) прийняв рішення про створення нового типу органів контролю: 1) при Компартії була створена Центральна контрольна комісія (ЦКК), призначенням якої була боротьба з антибільшовицькими та антиреволюційними течіями, а також з фракційністю всередині Компартії; 2) при Раднаркомі УСРР був створений Наркомат Робітничо-селянської інспекції (НК РСІ).

Протягом 1920-1934 рр., а саме стільки й проіснували органи партійно-державного контролю ЦКК-НК РСІ, функції й повноваження їх постійно змінювалися. Проте, наприклад, згідно з положенням "Про Наркомат Робітничо-селянської інспекції" від 9 січня 1922 р., що було видане ВЦВК РСФРР та дубльоване ВУЦВК УСРР в середині січня 1922 р. перед органами РСІ ставилися наступні завдання: 1) здійснення нагляду за діяльністю всіх державних установ та організацій; 2) подібні ж дії по відношенню до суспільних організацій; 3) нагляд за виконанням постанов та розпоряджень владних державних та партійних органів і установ; 4) перевірка правильності витрат (тобто режиму економії) та збереження державних коштів; 5) співпраця з органами влади та самоврядування щодо покращення роботи державного управлінського апарату; 6) навчання широких мас робітників та селян основам інспекційно-управлінської' роботи [1, с. 74-76; 2, арк. 4345].

Автором та ініціатором ідеї створення об'єднаного органу ЦКК-РСІ на початку 1923 р. виступив В. І. Ленін, який всі свої погляди виклав у двох статтях: "Як нам реорганізувати Робітничо- селянську інспекцію" та "Краще менше, та краще" [3, с. 383-388; 4, с. 389-406].

Особливістю реформування та реорганізації органів НК РСІ стало їх злиття з апаратом ЦКК Комуністичної партії згідно з рішенням XII з'їзду РКп(б). Негативним моментом цієї реорганізації стало те, що фактичне злиття ЦКК та РСІ відбулося на вищому рівні - саме в керівному центральному апараті НК РСІ, а на місцевому рівні реформування відбулося значно пізніше - лише у 1925-1926 рр.

Слід вказати на той факт, що упродовж 1920-х рр. кількість відділень органів КК-РСІ напряму залежала від територіально-адміністративних реформ, завдяки яким постійно зростала кількість відділень та штатів органів КК-РСІ (наприклад, в Україні з1925 р. було створено 41 округ та 706 районів та стільки ж відділень КК-РСІ) [5, с. 102-103].

ЦК РКП(б) доручив ЦКК та НК РСІ розробити проект перебудови місцевих органів РСІ та ЦКК, згідно з яким чисельність особового складу місцевих КК-РСІ було скорочено на 75% [6, с. 21-23].

9 лютого 1924 р. Нарада голів наркоматів РІС союзних республік прийняла постанову "Про зв'язок місцевих органів РСІ з партійними контрольними комісіями", де вказувалися конкретні форми і методи злиття та співпраці органів КК та РСІ на місцевому регіональному рівні (округ - район - дільниця) [7, арк. 55-56].

Запорізьке окружне управління КК КП(б)У-НК РСІ мало свою неповторну структуру, що складалася з секретаріату, оперативного відділу та бюро з покращення держапарату.

В ході дослідження стало відомо, що хоча органи ЦКК-РСІ й були об'єднані у квітні 1923 р., однак фактично це стосувалося лише їх центрального апарату, та й то номінально. Став відомим той факт, що аж до 1926 р. на Запоріжжі органи КК та рСі не були остаточно об'єднані та продовжували виконувати зовсім різні функції. У той же самий час органи партійного контролю

Запоріжжя КК не проводили практичного нагляду та контролю за діяльністю органів державного контролю РСІ, хоча були об'єднані з Наркоматом РСІ у 1923 р. саме з цією метою.

Тому вже 14 квітня 1926 р. у постанові ЦКК КП(б)У було зазначено про негайну практичну необхідність повного об'єднання окружних органів КК та РСІ, а також підпорядкування ним інших, галузевих, ревізійних комісій окрвиконкомів, райвиконкомів, сільрад та кооперативних організацій [7, арк. 56].

Виходячи з типів працівників, що існували в той період, встановлювалось три типових розклади штатів для окружних та місцевих районних органів Рсі, а саме: І категорія - 10-20 осіб, ІІ категорія - 25-35 осіб, ІІІ категорія - 40-70 осіб [8, с. 138].

Проаналізувавши архівні джерела, ми можемо зробити висновок, що Запорізьке окружне управління РСІ можна віднести до І категорії місцевих органів РСІ через те, що протягом 1920- х рр. кількість особового складу окружного РСІ Запоріжжя не перевищувало 10-15 осіб.

Однак слід зазначити також й те, що в офіційному листуванні запорізького окружного управління КК-РСІ