Особливістю Запорізького регіону в питанні функціонування власних державно-партійних органів контролю, ревізії та інспектування КК-РСІ було те, що відповідно до адміністративно- територіальної реформи 1923-1925 рр. в межах УСРР, а точніше - в межах Катеринославської губернії, на поч. 1924 р. було утворено Запорізький округ, а губернський центр - Катеринослав - втратив повною мірою своє адміністративне значення. Також у межах сучасного Запорізького регіону, окрім вище зазначеного, було утворено 3 нових округи: Запорізький, Мелітопольський та Бердянський, у межах яких діяла відповідна кількість окр. відділків КК-Рсі.

Суть реформування полягала в тому, що в Запорізькому окрузі було створено свій окружний відділ КК-РСІ, особовий склад якого був сформований з відкомандированих сюди з Катеринославської губернії співробітників губернського відділку КК-РСІ. Загальний склад штату запорізького окружного відділу КК-РСІ, що був створений на поч. 1924 р., включав спочатку 10 службовців, 8 інспекторів Рсі та 2 партійних контролери: голову окр. КК-РСІ - І.Г. Леппіка; секретаря президіуму РСІ - О.С. Мелешка, секретаря партколегії - О.П. Шерстобитова, партійного слідчого - Г.М. Петрова, 4 старших слідчих - А.І. Стали, Л.М. Чирікова, О.О. Наркевича та Я.С. Копелковича, 2 інспекторів - М.К. Бельговського та С. Т. Картинського [9, арк. 7; 10, арк. 22]. З 1928 р. штат Запорізького управління КК-РСІ збільшився ще на 4 інспектори РСІ.

Необхідно, однак, зазначити, що існувала одна проблема, яка виникла у керівництва НК РСІ УСРР та ЦКК КП(б)У і стосувалася особового складу місцевих органів КК-РСІ, а точніше - їх освітньо-кваліфікаційного та професійного рівнів, які не відповідали партійно-державним потребам і потребували суттєвого покращення [11, арк. 28].

Наочним прикладом укомплектування штату окр. КК-РСІ Запорізького округу особовим складом є прийом на роботу у 1925 р. 2 інспекторів - випускників Артемівської та Катеринославської партшкіл, які за соціальним походженням були робітником та селянином й зайняли посади старших інспекторів РСІ Запорізького округу [7, арк. 66].

Лише на початку вересня 1928 р. відбулися деякі зміни у штаті окр. КК-РСІ, які були пов'язані з переведенням до Запоріжжя з Катеринославщини 4 нових інспекторів робітничо-селянської інспекції: Захарова, Черненка, Іщенка та Мірера. Таким чином, НК РСІ УСРР намагався хоч якось посилити штат Запорізького окр. відділку КК-РСі [12, арк. 1].

Якщо проаналізувати питання фінансування штату округового КК-РСІ, то з'ясовується, що зарплатню партійно-державні інспектори отримували наступним чином: 8 працівників КК-РСІ Запорізького округу - за кошт держави, а 2 партійних службовці КК - за рахунок місцевого самоврядування [9, арк. 34].

Об'єднане окружне управління КК-РСІ знаходилось у складі окружного виконкому й очолювалося представниками місцевої партійної партійної номенклатури, такими як: Оконь (19251927, 1928 рр.), Палакнет (1928, 1929 рр.), Лейбензон (1929-1930 рр.) [13, арк. 55-87].

Вже з 17 вересня 1930 р., у зв'язку з реорганізацією місцевого апарату КК-РСІ та розширення його повноважень, у Запоріжжі почало діяти міське управління КК-Рсі, яке очолювали також представники місцевої партійної верхівки: Лейбензон (1931) та Бешар (1931-1934 рр.) [13, арк. 8891].

Також слід зазначити той факт, що запорізьким органам КК-РСІ дуже не вистачало спеціалізованої та фахової літератури, яка призначалася для більш поглибленої та ідеологічної підготовки особового складу, для підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи [14, с. 3].

Упродовж всіх 1920-х рр., тобто після приходу до влади Й.В. Сталіна і його прихильників та переходу від радянського до тоталітарного режиму, а також у зв'язку із переходом до індустріалізації і колективізації та з метою перетворення органів ЦКК-НК РСІ СРСР на орган тотального контролю за всіма сферами життя радянського суспільства, продовжувався процес зростання функцій, прав та повноважень органів КК-РСІ.

Починаючи ще з 4 травня 1927 р., ЦВК та РНК СРСР прийняла спеціальну постанову, згідно з якою рішення НК РСІ повинні були бути для всіх кінцевими та остаточними, їх не можна було оскаржити ні державними, ні приватними установами та організаціями [15, с. 27].

Характерними рисами Запорізького окружного управління КК-РСІ були його функції, права, обов'язки та повноваження, за якими: 1) КК-РСІ мали право проводити обстеження приватних підприємств лише у межах договорів та домовленостей адміністрацій об'єктів з НК РСІ [2, арк. 4546]; 2) окр. КК-РСІ було відкрите на поч. 1924 р. за особливим розпорядженням голів НК РСІ УСРР та РНК УСРР [2, арк. 48]; 3) голова окр. КК-РСІ був призначений губвиконкомом Катеринославщини та затверджений колегією НК РСІ УСРР [2, арк. 49]; 4) окр. КК-РСІ займалося "незаконною" та "нелігітимною" діяльність з ліквідації у м. Запоріжжя та окрузі торговельно- фінансових представництв інших міст, регіонів та союзних республік, а саме: магазинів, складів, торговельних представництв. Метою була підтримка місцевого виробництва, чим органи КК-РСІ порушили піврічний план та заробили догану з Нк РСІ та ЦКК КП(б)У, але проявили цим до певної міри регіональний патріотизм через підтримку власного (регіонального) виробника [2, арк. 49];

окр. КК-РСІ активно співпрацювало з окр. прокуратурою та робсількоровським рухом у межах боротьби з бюрократизмом та тяганиною [16, арк.