Ще однією характерною особливістю окр. відділу КК-РСІ Запоріжжя було те, що план його роботи складався на пленумі окр. КК-РСІ лише на півроку і затверджувався спільним пленумом ЦКК КП(б)У та НК РСІ УСРР [7, арк. 13 зв.]. Складовими частинами такого піврічного плану були: перевірка, контроль та ревізія сільського господарства, промисловості, торгівлі, фінансів та освіти [7, арк. 12 зв.].

Наприклад, ми можемо проаналізувати робочу програму органів КК-РСІ Запорізького округу на 1925-1926 рр., що представляла собою перелік робочих завдань, які потрібно було виконати. До таких завдань належали: 1) санітарно-епідеміологічний стан м. Запоріжжя (перш за все боротьба з розповсюдженням малярії та тифу) [18, арк. 13]; 2) робота з перевірки кваліфікації робітничої сили та нормування праці; 3) перевірка діяльності Школи соціалістичного виховання; 4) перевірка наслідків використання цільових кредитів; 5) перевірка функціонування кустарної промисловості;

інспекція підприємств та установ спеціальних видів сільськогосподарської кооперації;

обстеження умов землеустрою; 8) контроль науково-дослідницької діяльності; 9) перевірка ходу українізації [19, арк. 49-49 зв.].

На практиці ж органи рСі залучали до своєї роботи широкі маси населення. Наприклад, у 1921 р. Олександрівська губ. РСІ проводила перевірку міської лікарні №2 міста Олександрівська, що проходила протягом 2,5 місяця і в якій взяли участь 168 делегованих співробітників РСІ, 25 з яких делеговані від губ. профспілки. Одночасно перевірку проводили ще й 47 кадрових інспекторів, що також вказує на стан штатів місцевих органів РСІ [20, арк. 21].

За наказом НК РСІ УСРР на огляд об'єктів інспекторам окр. КК-РСІ із зазначених сфер діяльності (економічної та соціально-культурної) давалося всього лише 2-3 дні, а накази голови Запорізького окр. КК-РСІ щодо перевірки того або іншого об'єкту повинні були виконуватися інспекторами РСІ не більше, ніж упродовж 72 годин від видання наказу чи постанови [7, арк. 13].

Відрізнявся від інших і план роботи Запорізького окружного відділу КК-РСІ на 1926-1927 рр., що й було зазначено у відозві НК РСІ УСРР від 28 січня 1926 р. У відозві говорилося про те, що план роботи недосконалий та недопрацьований, побудований за двома розділами: село та місто. Також у відозві йшлося, що такий поділ запланованої роботи недоцільний, малоефективний, не розкриває зміст діяльності та кінцеву мету роботи [7, арк. 22-22 зв.]. Звіти ж запорізькі КК-РСІ надсилала до Харкова кожного 1 жовтня, 1 листопада, 1 квітня та 1 червня, на чому наголошувалося у січневому наказі ЦКК КП(б)У за 1925 рік [19, арк. 8].

Незважаючи на серйозну недостачу кадрів, представники КК-РСІ Запоріжжя входили до складу окружних розподільчих комісій, що займалися перевіркою стану пенітенціарних закладів при НКВС [7, арк. 59].

Також Запорізький окружний відділ КК-РСІ щомісячно мав надсилати до Організаційно- інспекторського відділу ЦКК КП(б)У-НК РСІ УСРР спеціальні звіти з таких питань, як: а) боротьба за єдність партії; б) "хворобливі" явища всередині КП(б)У; в) режим економії на підприємствах; г) про хід хлібозаготівель; д) стан виплат заробітної платні; е) хід зниження роздрібних цін; і) сільськогосподарський податок [7, арк. 59].

За цими показниками стало можливо якнайкраще показати всі сторони діяльності відділу КК- РСІ Запоріжжя, а також виявити найпотрібніші для держави аспекти контрольно-ревізійної та інспекторської роботи вищевказаних структур.

Проте не все було ідеально в роботі Запорізького окр. відділку КК-РСІ, тому що центральні органи ЦКК КП(б)У, наприклад, у 1927 р. різко критикували запорізьку КК та наголошували на тому, що її' робота залишається зовсім непоміченою, а особливо - на селі [21, арк. 34].

Необхідно розглянути роль органів КК-РСІ у процесі колективізації та хлібозаготівлях, що значною мірою й "сприяло" виникненню Голодомору 1932-1933 рр. І, як ми вже вказували, всі внутрішньодержавні процеси тотально контролювалися органами КК-РСІ, які, однак, маючи на районному рівні обмежений штат інспекторів (від 10-15 до 20 осіб), не могли контролювати всі сфери життя суспільства [22, арк. 14-15].

Слід також зазначити, що дуже важливу роль у контрольно-ревізійній діяльності органів ЦКК- РСІ на Запоріжжі відіграли допоміжні народні контрольно-ревізійні організації, які функціонували на вільній виборній основі і до яких міг бути обраний будь-хто бажаючий (окрім, звісно ж, класового ворога). До таких органів народного контролю належали секції РСІ та групи допомоги й сприяння РСІ, що функціонували при всіх без винятку колгоспах, радгоспах, МТС та МТМ. При цьому вони вважалися позаштатними допоміжними органами, які займалися допомогою КК-РСІ на місцях, але при цьому були підзвітні їм та підпорядковувались районним та міським управлінням КК-РСІ.

У Запорізькому районі, до складу якого до 1939 р., окрім самого районного та міського управління КК-НК РСІ, штатно входило 15-20 інспекторів, існувала ще одна, позаштатна структура, що займалася контролем, ревізіями та перевіркою. Станом на грудень 1932 - січень 1933 рр. у Запорізькому районі діяли секції та групи з допомоги РСІ, загальна кількість яких становила 258 одиниць [22, арк. 12].

При цьому у самому місті Запоріжжі, допомагаючи міському управлінню КК-РСІ, функціонувало 115 секцій та груп сприяння РСІ, які діяли на заводах, підприємствах та при всіх інших організаціях і установах. До їх складу входило