О. Ф. Бєлов, Г. І. Шаповалов

СИМВОЛ ХРЕСТ-ЯКІР (ТРИЗУБ) У ГЕРАЛЬДИЦІ ДОБИ КОЗАЦТВА

Утвердження та вкорінення нового державного герба-тризуба в незалежній Україні залишається важливим суспільно-політичним напрямком розбудови її державності. У зв'язку з цим питання історичної тяглості цього символу та його духовного змісту набирає особливої ваги.

Історичні джерела свідчать, що за козаччини відроджуються та знаходять подальший розвиток давні духовні традиції українців княжих часів та литовсько-польської' доби, пов'язані з обожненням і освяченням християнського і, разом з тим, геральдичного символу хреста-якоря. Він, зокрема, прикрашає численні герби козацької старшини, сотень, полків, міст.

Так, символ тризуба або ж хреста-якоря постає у якості головного елементу в гербі гетьмана Богдана Хмельницького. У верхній частині символу на гербі гетьмана ми бачимо подовжений хрест. Його нижня частина поєднана із якірними рогами, які повторюють конструкцію візантійського якоря типу "Е" за Г. Кепітеном. Саме для цих якорів характерною рисою є наявність опущених униз рогів [1, с.43]. На користь нашої думки свідчить і зображення цього головного символу гетьманського гербу на прапорі Богдана Хмельницького, що зберігається у Військовому музеї Стокгольма. На ньому в центрі великого кола вертикально зображено подовжений хрест. Під його нижньою частиною, але окремо від хреста, вміщено півмісяць, розташований рогами вгору. Тобто, це той самий християнський хрест з рогами якоря внизу, або символ віри і надії на спасіння. Все поле всередині кола заповнене десятьма шестикутними зірками. Разом із колом навкруги символу вони є солярними знаками, що означають божественне сяйво символу "хрест-якір". По кутках поля прапору розміщено літери ".Б., .ХГ., .Б., .3." [2, с.70]. Взагалі традиція зображення хреста у сполученні із півмісяцем у супроводі зірок, а інколи і сонця на прапорах запорозьких козаків є дуже поширеною.

У гербі гетьмана Івана Мазепи геральдичний символ стилізованого хреста-якоря є головним і також знаходиться у його центрі. У цьому гербі використаний відомий з ХІ-ХІІ ст. знак, так званий "Курч" або "Князь". За описом відомого геральдиста О.Б. Лакієра, - це "фігура у вигляді латинської літери ігрек (У), перехрещеної в середині", яка основою своєю спирається на скобу із загнутими вгору кінцями. При цьому лівий кінець загострений і має вигляд якірної лапи. Праворуч від цієї емблеми знаходиться шестикутна зірка, а ліворуч - півмісяць. За Лакієром - це герб князів Коріатовичів - Курцевичів, які ведуть свій рід від Гедиміна [3, с.276, табл.ХХІ, рис.5].

У подібному гербі, на датованій XIV ст. печатці польського каштеляна Уніслава взагалі зображено справжній якір, але як багато спільного з гербом Мазепи. Цей якір ганзейського типу має стріловидні лапи, вухо у верхній частині і кільце знизу веретена. Верхню частину риму хрестоподібно перетинає шток. З боків веретена угорі також зображено семикутну зірку і півмісяць [4, с.192-194]. Дворогий якір зображено також на подібному до мазепінського гербі "Радзіц". З боків його верхньої частини розташовано по одній шестикутній зірці. Вважається, що цей герб також пов'язаний з Польщею, куди був перенесений з Германії на початку XIV ст. [5, с.276, табл.ХХІІ, рис.8]. Якорі абсолютно аналогічні за конструкцією тому, який зображено на гербі Мазепи, добре відомі завдяки знахідкам сучасної морської археології. Як уже зазначалось вище, за класифікацією Г. Кепітена, такі візантійські якорі віднесені до типу "В". Ці якорі з'являються у басейнах Середземного та Чорного морів у V ст. і були поширені до ХМ ст.

Добре відомо, що походячи з шляхетного українського роду Мазеп-Колединських, Мазепа набув чудової освіти у Польщі, Німеччині, Голландії, Італії. Там також була дуже поширена давня традиція використання символу надії та спасіння у вигляді якоря у геральдиці. Відомо і про те, що Мазепа опікувався розвитком судноплавства на Чорному морі в кінці XVII ст. [6, с.224]. Ми вважаємо за можливе зробити висновок про те, що Мазепа, у якості власного, використовував герб, виникнення якого сягає Х-ХМ ст., оскільки в основі його лежать основні елементи гербів як Рюриковичів, так і Гедимінів. У верхній частині зображення Т-подібного якоря у гербі гетьмана зображений якірний шток. Він розташований горизонтально і утворює традиційний хрест. Верхню частину символу якоря - хреста увінчує латинська літера "V", що, на нашу думку, може символізувати латинське слово - Vісtоrіа.

Викладені вище результати наших досліджень співпадають із передбаченнями відомого дослідника українського тризуба А. Кущинського. У своїй праці "Державний герб християнської України" він писав: "В періодичній українській пресі зустрічали ми голоси, які кажуть, що знак тризуба вживали Великі Гетьмани Богдан Хмельницький та Іван Мазепа. На жаль, в джерелах, які нам щастило перестудіювати, ми не знайшли документальних підтверджень для таких відомостей, хоч як вони приманливі своєю ідеєю історичної тяглості нашого славного Володимирова тризуба. Але згадані припущення можна побудувати на основі наступних міркувань:

Гетьман Богдан Хмельницький, як доказують наукові розвідки про його родовід, походив з княжого роду Масальських. А його герб нагадує латинську літеру '"№Г, на середній барці якої стоїть хрест. Тому можна прийняти, що це є Володимирів тризуб з хрестом, зі змінами в його формі, що сталися протягом віків...

Подібно з гербом Гетьмана Івана Мазепи. Про Гетьмана Івана Мазепу генеалогія твердить, що він походив з роду Рюриковичів. Інші вважають його