"що тут на сем боку Днепра маю маетности грамотние чрез заслугу мою сельце Тух и Слободку з млинами; жебы он син мой тимы сельцами владел яко и я сам; Если будет служити Царскому Величеству вернее як и я служил. Еще тиж и кгрунта що з ним же сином моим през килка на дцеть лет нажилисмо, якото млины, леси луки, хуторов два, бровар и солодовен два, винниця ис семма казаками, кони и бидло рогатое, овцы и пчелу, сребро и цен, и всю свою субстанцию от мала и до велика" [32, с.996]. Його старші сини Іван та Петро отримали від батька по сто талерів та десять червоних, маєтність дідизну куплену Нещерів. Капітанівку та Худоліївку всім трьом синам по половині, теж стосувалося і грутів на тому боку Дніпра в Чигиринці та Медведовці [31, с.74]. Також на трьох поділив пасіки, ліси, стави, сіножаті, байраки [31, с.80-81]. Після складання духівниці Григорій Зарудний прожив ще 10 років.
В Галаганівському фамільному архіві [33, с.39-44], зберігся заповіт Григорія Гнатовича Галагана [34, с.450-471].
13 травня 1771 р. у власному будинку в Сокиринцях склав заповіт своїм дітям (сину Івану та донькам Олені й Парасці) полковник прилуцький Григорій Гнатович Галаган (1716.20.11 - 1777.24.12.). Він залишив певну суму грошей на сорокоуст в монастирях та церквах. Весь свій скарб розподілив на 3 частини між дітьми. Свій будинок та с. Сокиринці з усіма угіддями та приналежностями, млин в 2 кола в Дегтярах відписав до кінця життя доньці Олені (вдові бунчукового товариша Петра Андрійовича Миклашевського [4, с.114]), яка більше не бажала виходити заміж. Заповідач виділив ще 500 крб. на роздачу "свойственникам бедним" [34, с.450- 471].
В архіві А.А. Бакуринського знаходиться тестамент Юрія Миколайовича Бакуринського [35, с.16-17] та є згадки про духівниці Івана Визькгерда Яцкевича [35, с.17], козачки Марії Гучихи [35, с.17], Феодори Бакуринської [35, с.20], Ганни Соколовської [35, с.21], Якова Юрійовича Бакуринського [35, с.268-269], Микифора Солтаха [35, с.21].
21 лютого 1693 р. військовий товариш Чернігівського полку [36, с.6] Юрій Миколайович Бакуринський склав тестамент, за яким залишив всі свої володіння дружині Феодорі Федорівні, а сину Федору відписав "волов чтири, коров две, свиней четверо, а иншей худобы по части уделилем и грунт ему купилем на чем бы мешкать поле пахать" [37, арк.132], що виділити молодшим синам Климу та Якову має вирішити мати [35, с.16].
Серед родинних паперів Берлів зберігся тестамент колишнього судді переяславського, значного військового товариша Івана Берла [38, с.101-133]. За його заповітом третя дружина Ганна Мазапетівна отримала двір в Переяславі та хутори в сс. Памфілах й Рогозові, син Василь - 2 двори у Воронкові, млин на Ручинській греблі та слобідку біля Воронкова.
Невідомо чи існував фамільний архів Жуковських, але нам відомі тестаменти представників двох поколінь цієї родини. 9 березня 1701 р. склав заповіт сотник глинський Михайло Прокопович Жуковський. Внаслідок розподілу майна до старшого сина Андрія мали перейти півтретя тисячі грошей, 3 двори (один Щипковний у Волошинівці, другий - в якому сам мешкав, а третій - в якому Сидір проживав), 7 лісів з нивами, 3 гайки, 4 лани, садок Шубовський, поруб до Погорільці, рілля, город в Подолі, два кола в млині на греблі міській Цимбаковській на р. Сулі, а третє коло в цьому ж млині мав отримати молодший син Опанас. Останній же став власником 2 тисяч золотих та 100 талерів, шинкового двору, 3 лісів, батьківського підварку біля Світличного, 5 ланів, ріллі, винниці з 1 хатою, млина Буйваківського на міській греблі в 2 камені. Також сини спільно мали володіти островом з греблею та садом, батьківським лісом Брагинець, двором за містом з садом та левадою, грунтом у Волошинівці з палацом, ставком, гайком, долинами, сіножатями, лісом Кошперовським. Доньці Тетяні батько залишав 17 сот золотих грошима, став з млином в Дашках та з лісом, 2 хати, луку, город на Подолі, садок поміж Левченкова, долину Богувцеву, ліс, комору, ріллю, 7 нив; доньці Марині - одне коло камінне на греблі міській нестеровській, півтори тисячі грошей та 1 казан; молодшій доньці Олені - 3 тисячі грошей, 1 коло камінне на греблі міській Сидоренківській, світлицю з садом та левадою, луку, 4 коней. Онукам Петру, Матвію, Катерині й Тетяні (які мешкали разом з дідом) заповідач залишав половину млина на греблі на Локні під Артеховкою з полями, по 100 золотих. Дружина Гафія нічого не мала спадкувати, а жити разом з дітьми [5, арк.47-48зв.].
Через 18 років (7 травня 1719 р.) склав тестамент полковий суддя Лубенського полку (17141722) Андрій Михайлович Жуковський. Своїй третій дружині Уляні N Тернавіот (? - 1700 - 1745 - ?) він заповів 3000 золотих, двір, в якому мешкали, двір шинковий, 3 млини (один в одне коло на греблі Чеберецькій, другий на греблі Перекопівській півкаменя і третю частину ступного кола, третій в Погорільці), гай з левадою, ниву за Коловоротом, хутір з сіножатями, винницею, солодовнею, броваром, підварком Цимбалівським та кліттю, а також двір житловий по поливині з сином Опанасом. Також їй заповів новозакладений двір в Києві. Син Петро за заповітом батька отримував "полтретя