У договорі з турецьким султаном він вказував, що український - "руський народ" живе не лише під його гетьманським регіментом, "але й в інших межах та кордонах, це з одного боку Перемишль, Самбір і від граду Києва і далі навіть на 12 миль, а з другого боку від річки Вісли, а з іншого третього боку, від Німана, а з четвертого боку, це від Сівська і Путивля, все є козаки" [7, с.167].

На широкі й достатньо чітко зафіксовані географічні кордони України вказував також І. Самойлович. Відрядивши наприкінці 1682 р. посольство до Москви, гетьман зобов'язав його керівника нагадати, що Україна піддалася царю, перебуваючи "в досконалій своїй повноті не тільки від Польської землі по річку Случ і по місто Кам'янець, а від Волоської землі по річку Дністро широта її простягалася, але і від Литви вглиб свої широко мала кордони". Окремо він підкреслював, що до "тогобічної Дніпра сторони" мають належати "Поділля, Волинь, Підгір'я, Підляшшя і вся Червона Русь, в яких славні і старовинні міста Галич, Львів, Перемишль, Ярослав, Люблін, Луцьк, Володимир, Острог, Ізяслав, Корець та інші знаходяться" [13, с.16]. Очевидно, що гетьман не полишав сподівань, принаймні в історичній перспективі, повернути ці території. Тому й включив до інструкції фразу: "Проте залишаємо теє до щасливішого часу" [13, с.17].

І хоча орієнтації на соборність поступово втрачали свої географічні маркери та номенклатуру, обмежуючись формулюваннями про "єдність обох берегів Дніпра", вони назавжди залишилися зафіксованими в політико-культурному комплексі української еліти завдяки "козацьким літописам" і особливо найпоширенішому з них - "Літопису гадяцького полковника Григорія Грабянки" [22, с.68].

Підводячи підсумки публікації, скажемо, що політична цінність соборності спочатку чітко усвідомлювалася як об'єднання навколо державних інституцій усіх етнічних українських територій. Вона виступала провідним гаслом політики Б. Хмельницького, П. Дорошенка. Її, більшою чи меншою мірою, враховували у своїй політиці та політичних символах усі інші гетьмани, незважаючи на постійне зведення даної орієнтації від рівня актуалізації конкретної географічної покордонної номенклатури до рівня традиційних згадок про єдність обох берегів Дніпра.

Джерела та література

Степанков В.С. Богдан Хмельницький і проблема соборності Української держави (1648-1657 рр.) // Богдан Хмельницький та його доба. - К., 1996.

Степанков В. Боротьба Петра Дорошенка за збереження цілісності козацької України (друга половина 1668-1669 рр.) // Український історичний збірник. - Випуск 5. - К., 2003.

Чухліб Т.В. Спроби об'єднання Лівобережної та Правобережної України за умови визнання їхніми гетьманами різних протекцій Чухліб Т.В. Гетьмани і Монархи. Українська держава в міжнародних відносинах 1648-1714 рр. - К., 2003.

Олексіюк Т. Соборна Україна. - К., 2004.

Документи Богдана Хмельницького (1648-1657). - К., 1961.

Смолій В.А., Степанков В.С. Правобережна Україна у другій половині XVII-XVIII ст.: проблема державотворення. - К., 1993.

Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографической комиссиею (далі - Акты ЮЗР). - Т. 9 (1668-1672). - СПб., 1877.

Акты ЮЗР. - Т. 8 (1668-1669; 1648-1657). - СПб., 1875.

9. Акты ЮЗР. - Т. 11 (1672-1674; прибавл. 1657). - СПб., 1879.

Акты ЮЗР. - Т. 12 (1675-1676). - СПб., 1882.

Акты ЮЗР. - Т. 13 (1677-1678). - СПб., 1884.

Акты ЮЗР. - Т. 5 (1633-1699). - СПб., 1853.

Эварницкий Д.И. Источники для истории запорожских козаков - Т. 1. - Владимир, 1903.

Источники Малороссийской истории, собранные Д.Н. Бантыш-Каменским и изданные О. Бодянским. - Часть І. 1649-1687. - М., 1858.

Акты ЮЗР. - Т. 7 (1657-1663; 1668-1669). - СПб., 1872.

Памятники, изданные Киевской коммиссией для разбора древних актов. - Т. 3. - К., 1898.

Крип'якевич І. Історія Украни. - Львів, 1990.

Покірний меморіял запорозького війська до святого королівського маєстату Швеції - зареєстрований у королівській канцелярії 22 жовтня 1709 // Возняк М. Бендерська комісія по смерті Мазепи // Мазепа. Збірник / Ред. Р. Смаль-Стоцький // Праці Українського наукового інституту. - Т. 46. - Серія історія: Кн. 5.

Варшава, 1938. - Т. 1.

Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського (далі - ІР НБУВ) - Ф. І. Літературні матеріали. - Од. зб. 53764. Диариуш Генеральной войсковой канцелярии 1750 г.; Там само.

Од. зб. 53766-53968. Документы о жизни и деятельности гетмана графа К. Разумовского - универсалы, указы, ордера и т.д. Оригиналы и копии.

Музиченко П. Історія держави і права України: Навч. посібник. - 2-е вид., випр. і доп. - К., 2000.

Прошение малороссийского шляхетства и старшин вместе с гетманом о восстановлении разных старинных прав Малороссии // Український історичний журнал. - 1993. - № 7-8.

Грабянка Г. Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки. - К., 1992