жінок - 33 роки. Більшість скелетів належала чоловікам - 31,7%, жінкам - 31,0%, дітям - 28,6%. Решта - 8,5% припадає на осіб, померлих у віці від 12 до 18 років, стать яких за кістяками визначити неможливо. Характерно, що на могильнику дуже мало людей, які померли у похилому віці. Паталогічних відхилень на кістках черепів і на довгих кістках практично не зафіксовано. Але більш ніж у 10 випадках на кістках черепа просліджуються сліди травм, які отримані як від вогнепальної зброї, так і від різних видів холодної зброї, що, очевидно, і стало причиною смерті цих людей, про що свідчить відсутність слідів регенераційних процесів (загоювання ран).
Серед жінок найбільша кількість померлих припадає на 25-35 років - 23 випадки, потім іде 35-55 років - 15 випадків, та 3 випадки у віці до 25 років. Варто відмітити переважання (досить значне на цій ділянці) чоловіків, а також дуже малу кількість померлих у похилому віці.
Чоловіче населення відзначається високим зростом, міцною будовою тіла, досить масивним скелетом із гарно розвиненими м'язами (на кістках сильно розвинений рельєф), що свідчить про значні фізичні навантаження. Середній зріст у чоловіків становить 173,7 см, це досить високий зріст для населення доби середньовіччя на Україні. Проте слід відзначити, що на кількох чоловічих скелетах зафіксовано найвищий зріст цих людей, що становив 185 та 189 см. Паталогічні відхилення на кістках не зафіксовані, за виключенням поховання №205, де маємо справу зі значною деформацією кісток рук і значними кістковими розростаннями як на довгих кістках, так і на хребті. У ряді випадків на кістках зафіксовані сліди травм: у чоловіка з поховання №179 на правій тім'яній кістці є слід отвору - скоріше всього від стріли (?) без слідів заростання; у похованні №247 сліди рублених ударів на тім'яній кістці дорослої людини; на черепі чоловіка з квадрату 6 на лівій тім'яній кістці - слід, можливо, шабельного (?) удару зі слідами регенерації;у похованні №205 фіксується пролом грудної кістки; у скелета з квадрату 5, 6 груднина кістка має отвір (скоріше за все, теж від стріли) зі слідами заростання, на одному з черепів (6 А/150) сліди довгого перебування у вогні.
Після реставрації виявилися придатними до вимірів по повній краніологічній програмі 20 чоловічих та 13 жіночих черепів. Аналіз головних краніологічних вимірів дав нам таку картину.
Чоловіча серія відзначається поздовжнім діаметром середніх розмірів (178,38) і великим поперечним (145,33 мм) діаметром. У середньому виражені чоловічі черепи брахікранні (81,36), але мають досить великий розмах варіацій (73,54-87). Висотний діаметр потрапляє у розряд середніх. Відділ обличчя чоловічих черепів характеризується великими широтними розмірами (138), висотні потрапляють до низьких (67,38). За лицьовим покажчиком обличчя характеризується як мазоринне. Орбіти низькі, як за абсолютними розмірами (30,89), так і за показником (73,54). Будова носа характеризується висотою на межі середніх і низьких розмірів (50,1), середньою шириною (24,83), що обумовило мезоринну форму (носовий покажчик 49,63). Дакріальний покажчик вказує на високе і добре профільоване перенісся (57,18). Виступання носа значне (30,6). Нахил лоба помірний (83,3), рельєф розвинений сильно. Вертикальний профіль обличчя мезогнатний (84,4). Горизонтальне профілювання верхнього відділу обличчя на межі доброго і помірного (139,64), а нарівні під носового шипа-добре (128,4).
Жіночі черепи. Мозковий відділ черепа характеризується середнім на межі з малим поздовжнім діаметром (169,75) та середнім на межі з великим (139,77) поперечним діаметром. Черепи у середньому виражені брахікранні (81,91). Висотний діаметр від базіона потрапляє до розряду великих (133,55). Відділ обличчя відзначається середньою шириною (125,2) та середньою висотою (66,83), за покажчиком мезорине. Орбіти низькі, як за абсолютними розмірами (30,08), так і за покажчиком (71,94). Будова носа характеризується середньою висотою (48,38), середньою шириною (25,3), за покажчиком він широкий (52,71). Перенісся середньо профільоване, виступання носа середнє (24). Вертикальний профіль обличчя можна охарактеризувати як ортогнатний (85,33). Горизонтальне профілювання обличчя помірне на низомалярному рівні (141,75) та сильне на рівні підкосового шипу (127,2).
В цілому можна відзначити, що антропологічний матеріал з розкопок могильника у нижньому місті у 1994 році виявляє ті ж самі тенденції, що і матеріал з розкопок цього могильника у 1993 році.
Коефіцієнти статевого деморфізма значною мірою не вкладаються у стандартні. Жіноча серія відзначається дещо вужчим та вищим обличчям, вищим та ширшим носом, нижчими та вужчими орбітами.
Жіноча серія в цілому більш змішана ніж чоловіча. Вона виявляє значну схожість зі збірною серією центральних районів України (ХУІІ-ХІХ ст.). Що стосується чоловічої серії Чигирина, то вона дещо більше відрізняється від центрально-української і відзначається більшою масивністю.
За минулі роки досліджена невелика серія з Суботова - Новосілля (розкопки М.Сухового), яку автор розкопок датує рубежем ХУ ст.
Чоловіча серія з Чигирина (у яку входять матеріали з розкопок 1993 та 1994 років) виявляє дуже велику морфологічну схожість з серією з Суботова. Так, аналіз відстані між популяціями з використанням формули Пенроуза (РепітоиБе, 1964) за 17 головними ознаками вказує, що з хронологічно близьких груп ці дві виявляють найбільшу морфологічну схожість (0,184), що свідчить про їх спільне походження.
За висновками антропологів, населення середньовічного Чигирина мало близьку схожість за так званим кавказько-балканським антропологічним типом. Це високий зріст, широке, середньовисоке обличчя, сильно виступаючий ніс із горбинкою, темні