№433 розкоп №1 кв.1-2. Фрагмент макітри з горизонтально відігнутим краєм, шириною 1,8 см, діаметром 18 см; глина сіра, орнамент - поясок з 7-ми ліній, під ним кривульки.

Фрагмент верхньої частини макітри з 3-го розкопу. Край відігнутий під прямим кутом шириною 2 см, з ребром по середині, по ребру плями на відстані 7 см одна від одної, на плічках пояски з 4-х ліній, між ними ряд горизонтальних дужок.

Фрагментальний глечик, знайдений на розкопі №1 кв.1-2 має вінця діаметром 10 см, найширша частина діаметром 18,5 см, циліндрична шийка з ребром висотою 5 см. Глина світла, жовтувата, розпис червоно-коричневим ангобом по плічках послідовно донизу -1) горизонтальний поясок з двох ліній, 2) ряд крапок, 3) ряд горизонтально укладених дужок, 4) тонкий поясок з 4-х ліній, 5) ряд малих горизонтальних дужок, кривульки.

Розкоп 1 кв.О. Фрагмент глечика з діаметром вінець 10 см, шийка висотою 5 см розширена в гору, глина світла, майже біла,

Глечик з розкопу №1 кв.10А. Діаметр вінець 9,8 см, циліндрична шийка висотою 6,5 см, найбільший діаметр 14 см, глина жовта (руда).

В різних місцях знайдено фрагменти сковорідок на ніжках, вкритих зеленою поливою, що були у вжитку в першій половині XVIІ ст.

Знайдено фрагменти кубків циліндричної форми, або з "талією"- дещо тонких посередині - з зеленою або жовтою поливою і без поливи, з вушками, кріпленими під вінцями і трохи вище денця XVI1 ст.

Повний облік і вивчення здобутого матеріалу, безперечно, доповнять і уточнять характеристику предметів.

На розкопах у нижньому місті, в шурфах і траншеях траплялись дрібні й великі фрагменти пічних кахлів, які датуються XVI, XVI1 та XVI11 ст. В основному це глиняні кахлі, виготовлені шляхом відтискування у дерев'яних або теракотових формах. Більшість кахлів залишилась теракотовими із слідами сильної закопченості, з рельєфним геометричним та рослинним орнаментом. Простежено, що досить часто рельєфне декорування сполучалось із зеленою, жовтою та коричневою прозорою поливою. Траплялись окремі фрагменти кахлів із поліхромними емалями та поливами зеленого, синього, жовтого й білого кольорів.

Керамічна маса чигиринських кахлів коричнева й темно-коричнева, кахлі тонкостінні, майже всі коробчасті з румпою. Серед знайдених фрагментів траплялись різні типи кахлів, а саме - рядові, кутові, пояскові та карнизні для завершення оздоблення верха печі.

Часто траплялись кахлі, прикрашені з лицьової сторони зображенням соняшника, квіток, рослинних пагонів, листочків, стеблів, а також із геометричним візерунком - з сітчастим малюнком, прикрашені променями, кружалами, ромбами, крапками та інш.

Протягом всього часу досліджень на розкопах, а також в шурфах та траншеях траплялась велика кількість козацьких люльок як цілих, так і їх фрагменти. Значна кількість люльок має ззовні зелену й коричневу поливи, деякі з них прикрашені орнаментом у вигляді зубчастих поясків, ліній, квіточок та інш. Люльки були чорного, сірого, темно-коричневого та теракотового кольорів. У значній кількості з обламаними краями зверху чи в нижній частині, де вставлявся мундштук. Майже всі люльки чи їх фрагменти мають сліди від форм, в яких вони відтискувались гончарами, і майже всі вони були у вжитку досить тривалий час, про що свідчать сліди сильної за копченості зсередини.

Серед знайдених уламків люльок трапилось кілька фрагментів, які свідчать, що ці люльки виготовлені без форм, виліплені з глини й випалені, мають темно-сірий та чорний колір. Це так би мовити саморобки. Вони досить давні і датуються, можливо, ХУІ чи початком ХУІІ ст. Серед цих знахідок трапилась одна велика люлька темносірого кольору, яка значно перевершує всі знайдені своїми розмірами та формою. Можливо, це так звана гуртова" люлька.

Одержаний антропологічний та археологічний матеріал дає можливість більш чітко уявити зовнішній вигляд мешканців тієї доби, їх побут, а також з'ясувати походження населення Чигиринщини та його генетичні зв'язки.

Вивчення одержаних матеріалів дає можливість простежити характер розвитку матеріальної й духовної культури давнього населення України кінця ХУІ та середини ХУІІ століть. Розміри поховальних ям і домовин з древнього цвинтаря в Чигирині. Поховальна яма 220 х 70 х 50 см; домовина 170 х 40 х 30 см; поховальна яма 210 х 70 х 70 см; домовина № 50 170х40х40см; поховальна яма №50 190 х 60 х 60 см; домовина №69 160 х 40 х 25 см; поховальна яма №50 210 х 60 х 60 см; домовина №70 168 х 40 х 25 см; поховальна яма №115 200 х 60 х 55 см; домовина №100 120 х 40 х 35 см; поховальна яма №116 200 х 60 х 55 см; домовина №115 190 х 50 х 45 см; поховальна яма №118 35 х 40 х 35 см; домовина №116 190 х 50 х 45 см поховальна яма №120 170 х 50 х 45 см; поховальна яма №132 100х40х30см.

С. М. Горобець

ДО ПИТАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ МЕЖ ЗЕМЕЛЬ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ХОРУГВИ (1625-1648 РР.)

6 березня 1625 р. польський король Сигізмунд ІІІ видав привілей на осадження козацької хоругви