О. Яблоновський називає Роїще, як належне ратуші за польського володарювання) [13, с.133]. На наш погляд, ця територія належала до ланових волок, але через прикордонне становище із землями магістрату та з огляду на пасивність колонізаційної політики товаришів козацької хоругви стала об'єктом зазіхань з боку міської верхівки. На думку П. Кулаковського, колонізація околиці Чернігова просто поглинула волочні наділи, відведені для козацької хоругви. Однак такі висновки нам видаються дещо перебільшеними. Певна агресивність колонізаторської хвилі, яка пов'язана з активністю чернігівських міщан у другій половині 1620-х років, що освоювали надані магістрату землі, не викликає жодних сумнівів. Тож у багатьох випадках кордон порушувався і нові поселення виникали на вільних землях, поділених на волоки. Проте є підстави вважати, що керівництво хоругви відстояло свої володіння і не дозволило підпорядкувати нові поселення магістрату.
Однак інтерес чернігівських урядовців до Роїща виразно простежується до останньої чверті ХУІІ ст. До речі, якесь відношення до ланової шляхти могли мати і любецькі шляхетні зем'яни Данило і Пархом Юркевичі-Красковські, котрі 15 березня 1630 р. отримали права на володіння третиною Роїщенського грунту (разом з Омеляном і Яском Богушами) [14, с.104]. Ця ж третина згадується у королівському декреті наступного 1631 р. [15, с.84].
Сліди міської колонізаторської хвилі спостерігаємо і на північ від Роїща, де розташовувались волочні наділи Миколая Носачевича (30 волок у 1633 р.). Кінну службу з цього наділу продовжували виконувати і його нащадки. Зокрема Лукаш Носачевич у кінці червня 1657 р. отримав від Богдана Хмельницького підтвердження на отчинний грунт. Ще раніше, перед його виданням, на грунті Носачевича "сиділи" ройські слобожани. Отже, саме на цих землях виникає Ройська слобода.
Таким чином, виявлення населених пунктів, що виникли (відродилися) на землях ланових наділів, дає змогу окреслити територію, відведену для чернігівської козацької хоругви.
Протягом 1625-1648 рр. у цьому регіоні сформувалася мережа поселень, яка існує і до сьогодні. Частина з них виникла на місцях колишніх селищ литовської доби (ХІУ-ХУ ст.), інші являють собою зовсім нові поселення. На перших порах, поки тривало формування персонального складу хоругви, виникають лише одиничні поселення. До того ж, південні землі хоругви зазнають зазіхань з боку чернігівських міщан, що активно освоюють нові землі і виходять далеко за межі території, наданої чернігівському магістрату. Сліди їхньої колонізації зустрічаються в Роїщі, Ройській Слободі, Звеничеві і навіть Великій Вісі. Проте в 1640-х роках набувають значного прискорення і колонізаційні заходи безпосередньо товаришів козацької хоругви. Цілий ряд поселень виникає в центрі і на півночі ланових волок. А поселення на півдні так і не стали власністю міста.
У подальшому окреслена нами територія повністю увійшла до складу Ройської сотні Чернігівського полку, становлячи її серцевину.
Джерела та література
Кулаковський П. Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої (1618-1648). - Київ, 2006.
Шафонский А. Черниговского наместничества топографическое описание. - Киев, 1851.
Татищев Ю. Черниговские архивы (отчет о командировке в Черниговскую губернию в 1899 году). - Харьков, 1901.
Лепявко С. Чернігів у середині ХІІІ - середині ХУІІ ст. // Сіверянський літопис. - 2007. - № 1.
Русина О. Сіверська земля у складі Великого князівства Литовського. - Київ, 1998.
Універсали українських гетьманів від Івана Виговського до Івана Самойловича (1657-1687). - Київ- Львів, 2004.
Макушников О. О локализации летописной речки Песчаны и путь "в радимичи" // Слов'яно-руські старожитності Північного Лівобережжя: Матеріали історико-археологічного семінару, присвяченого 60- річчю від дня народження О.В. Шекуна. - Чернігів, 1995.
Василенко Н. Генеральное следствие о маетностях Черниговского полка 1729-1730 г. - Чернигов, 1908.
Клепатский П. Очерки по истории Киевской земли. Литовский период. - Біла Церква, 2007.
Константинович Н. Обозрение Румянцевской описи Малороссии. Выпуск IV // Черниговские губернские ведомости. - 1884. - № 44. Часть неоф.
Лазаревский А. Исторические заметки о некоторых селах Черниговской губернии // Черниговские губернские ведомости. - 1896. - № 785.
Лазаревский А. Обозрение Румянцевской описи Малороссии. - Чернигов, 1866.
Яблоновський О. Чернігівщина / Переклад з польської, передмова і примітки І. Кондратьєва // Сіверянський літопис. - 1997. - № 1-2.
Кондратьєв І., Кривошея В. Нариси історії Чернігівщини періоду козацтва: Любеч. - Київ, 1999.
Кондратьєв І. Під Литвою, Москвою та Польщею. - Чернігів, 2005