У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


яку вони протягом певного часу мали викупити. Крім того, йшлося про те, що селянам надається у користування земля відповідно до місцевих умов, за яку вони мали сплатити оброк або відпрацювати на пана. Селяни розподілялися на сільські громади і мали справно сплачувати державні та земельні податі, грошові збори. Губернські Комітети, очолювані предводителем губернського дворянства, мали складатися з представників дворянства від кожного з повітів та двох поміщиків від губернії згідно з призначенням губернаторів [30, с. 1-5]. КГВ друкували постанови дворянських зборів різних губерній, в яких дворяни запевняли імператора в своїй готовності до роботи в губернських Комітетах по створенню проектів визволення селян. При цьому в кінці таких постанов наводився список губернських та повітових предводителів дворянства [31, с. 71; 32, с. 73]. Окремо можна виділити статистичні матеріали стосовно даного питання, що публікували КГВ. В них можна знайти детальні дані з кількості вільних земель, що надавалися в оренду селянам [33, с. 130-131; 34, с. 141-143]. Наведені матеріали мають значний інформаційний потенціал. Вони дають можливість зрозуміти механізм підготовки селянської реформи в губерніях Російської імперії, в тому числі в Катеринославській; визначити склад Комітетів з поліпшення селянського побуту, що в свою чергу дасть можливість з'ясувати ступінь впливу дворян - членів Комітетів на встановлення відповідних норм та зобов'язань селянства; означити принципи відведення земель під постійні наділи тимчасово зобов'язаним селянам, кількість та якість земель таких наділів.

КГВ дають можливість дослідити соціально-економічні відносини на Катеринославщині в період проведення селянської реформи. Так, на сторінках видання знаходимо значний обсяг матеріалу, що засвідчує кризовий стан поміщицьких господарств. Насамперед, це оголошення про торги та продаж земель, лісів та угідь, що друкувалися в кожному номері офіційної частини другого відділу часопису в рубриці "Вызовы. К торгам". Зазвичай це оголошення від губернських правлінь або судів різних інстанцій. У більшості з них однією з причин продажу маєтків зазначалося неповернення боргів банкам або приватним особам. Крім того, вони вміщували відомості по кількості земель, що знаходилась у поміщиків, вказувалися ціни на землю. Натомість оголошення про купівлю земель та угідь не зустрічаються. Майже в кожному номері газети друкуються списки затриманих бродяг без документів з детальним описом зовнішності та наявних в них предметів. Хоча КГВ, як і решта "губернських відомостей", не повідомляли жодних даних про селянський рух напередодні або після проведення реформи, але вищезгадані матеріали можуть свідчити і про таку форму протесту селян, як втеча. Відомості регулярно публікували показники щодо врожайності хлібів в повітах та губерніях Новоросійського краю [35, с. 1-3], щомісячні дані про роздрібні ціни на сільськогосподарські продукти в південних губерніях Російської імперії (такси) [3б, с. 1; 37, с. 3; 38, с. 4; 39, с. 3; 40, с. 6], що дають можливість дослідити загальний рівень життя населення на Катеринославщині в зазначений період, в тому числі і селянства.

Крім того, окремими виданнями протягом декількох років після 1861 р. КГВ випускали передруковані з Журналу катеринославського губернського з селянських справ присутствія протоколи засідань. При чому, якщо в виданнях за 1862 та початку 1863 рр. КГВ публікували витяги з протоколів засідань присутствія в "Прибавлениях" до номерів часопису, то вже з лютого 1863 р. КГВ починають видавати Журнал в повному обсязі під назвою "Крестьянское дело в Екатеринославской губернии", в повній мірі зберігаючи зовнішній вигляд, внутрішню структуру та нумерацію останнього [41]. Дані матеріали особливо цінні та змістовні.

Як відомо, селянська реформа 1861 р. породила значний комплекс історичних джерел, серед яких в першу чергу відзначаються уставні грамоти, викупні акти та описи маєтків дрібнопомісних поміщиків.

Уставні грамоти фіксували конкретні умови виходу селян з кріпосної залежності та взаємні зобов'язання селянина та поміщика на період тимчасовозобов'язаного стану, а викупні акти конкретизували фінансову сторону уставних грамот. Перевіряли та затверджували уставні грамоти мирові посередники, які і вводили їх у дію. Але були і винятки. Уставні грамоти, в котрих розміри наділу або повинностей були занижені або завищені від визначених місцевими положеннями, затверджували губернські з селянських справ присутствія [42, с. 388-390]. КГВ зберегли детальні відомості саме про такі угоди, затверджені катеринославським губернським з селянських справ присутствієм. Так, в часопису знаходимо перелік уставних грамот, складених в повітах Катеринославської губернії, що були представлені мировими посередниками на розгляд губернському присутствію. Ці списки дають можливість встановити як місцезнаходження конкретних грамот (розглянуті присутствієм уставні грамоти або передавались на зберігання в архів депутатського дворянського зібрання, або, в разі невідповідності прийнятим нормам, повертались на розгляд мирового з'їзду, а викупні угоди разом з їх копіями передавались присутствієм в Головну викупну установу), так і зрозуміти яким чином відбувається рух документів. Крім того, за допомогою згаданих списків можна встановити осіб-землевласників, умови, на основі яких складені уставні грамоти (оброчні чи відробіткові), з'ясувати співвідношення підписаних та не підписаних селянами угод та визначити можливі чинники впливу на кількість складених викупних угод, уставних грамот (оброчних та відробіткових, з них підписаних та не підписаних) та дарчих договорів в кожному з повітів Катеринославської губернії, встановити загальну кількість викупних актів та уставних грамот, умови яких не відповідали місцевому положенню, що діяло на Катеринославщині (а такими були всі

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7