КГВ дають можливість дослідити соціально-економічні відносини на Катеринославщині в період проведення селянської реформи. Так, на сторінках видання знаходимо значний обсяг матеріалу, що засвідчує кризовий стан поміщицьких господарств. Насамперед, це оголошення про торги та продаж земель, лісів та угідь, що друкувалися в кожному номері офіційної частини другого відділу часопису в рубриці "Вызовы. К торгам". Зазвичай це оголошення від губернських правлінь або судів різних інстанцій. У більшості з них однією з причин продажу маєтків зазначалося неповернення боргів банкам або приватним особам. Крім того, вони вміщували відомості по кількості земель, що знаходилась у поміщиків, вказувалися ціни на землю. Натомість оголошення про купівлю земель та угідь не зустрічаються. Майже в кожному номері газети друкуються списки затриманих бродяг без документів з детальним описом зовнішності та наявних в них предметів. Хоча КГВ, як і решта "губернських відомостей", не повідомляли жодних даних про селянський рух напередодні або після проведення реформи, але вищезгадані матеріали можуть свідчити і про таку форму протесту селян, як втеча. Відомості регулярно публікували показники щодо врожайності хлібів в повітах та губерніях Новоросійського краю [35, с. 1-3], щомісячні дані про роздрібні ціни на сільськогосподарські продукти в південних губерніях Російської імперії (такси) [3б, с. 1; 37, с. 3; 38, с. 4; 39, с. 3; 40, с. 6], що дають можливість дослідити загальний рівень життя населення на Катеринославщині в зазначений період, в тому числі і селянства.
Крім того, окремими виданнями протягом декількох років після 1861 р. КГВ випускали передруковані з Журналу катеринославського губернського з селянських справ присутствія протоколи засідань. При чому, якщо в виданнях за 1862 та початку 1863 рр. КГВ публікували витяги з протоколів засідань присутствія в "Прибавлениях" до номерів часопису, то вже з лютого 1863 р. КГВ починають видавати Журнал в повному обсязі під назвою "Крестьянское дело в Екатеринославской губернии", в повній мірі зберігаючи зовнішній вигляд, внутрішню структуру та нумерацію останнього [41]. Дані матеріали особливо цінні та змістовні.
Як відомо, селянська реформа 1861 р. породила значний комплекс історичних джерел, серед яких в першу чергу відзначаються уставні грамоти, викупні акти та описи маєтків дрібнопомісних поміщиків.
Уставні грамоти фіксували конкретні умови виходу селян з кріпосної залежності та взаємні зобов'язання селянина та поміщика на період тимчасовозобов'язаного стану, а викупні акти конкретизували фінансову сторону уставних грамот. Перевіряли та затверджували уставні грамоти мирові посередники, які і вводили їх у дію. Але були і винятки. Уставні грамоти, в котрих розміри наділу або повинностей були занижені або завищені від визначених місцевими положеннями, затверджували губернські з селянських справ присутствія [42, с. 388-390]. КГВ зберегли детальні відомості саме про такі угоди, затверджені катеринославським губернським з селянських справ присутствієм. Так, в часопису знаходимо перелік уставних грамот, складених в повітах Катеринославської губернії, що були представлені мировими посередниками на розгляд губернському присутствію. Ці списки дають можливість встановити як місцезнаходження конкретних грамот (розглянуті присутствієм уставні грамоти або передавались на зберігання в архів депутатського дворянського зібрання, або, в разі невідповідності прийнятим нормам, повертались на розгляд мирового з'їзду, а викупні угоди разом з їх копіями передавались присутствієм в Головну викупну установу), так і зрозуміти яким чином відбувається рух документів. Крім того, за допомогою згаданих списків можна встановити осіб-землевласників, умови, на основі яких складені уставні грамоти (оброчні чи відробіткові), з'ясувати співвідношення підписаних та не підписаних селянами угод та визначити можливі чинники впливу на кількість складених викупних угод, уставних грамот (оброчних та відробіткових, з них підписаних та не підписаних) та дарчих договорів в кожному з повітів Катеринославської губернії, встановити загальну кількість викупних актів та уставних грамот, умови яких не відповідали місцевому положенню, що діяло на Катеринославщині (а такими були всі