доброго життя. Козакуючі урядники і магнати залучали до своїх дій українських козаків, що було для них доброю школою організації і військового вишколу [26, s.44-59; 27, s.237-256; 28, с.9-74]. Тактика козакування - сторожова служба в степу, охорона переправ, відбиття ясиру, зворотні напади на татарські і турецькі поселення - була спрямована на ефективну відсіч противнику малими силами. А їх дієвість засвідчена численними скаргами з боку турків і татар. Незважаючи на численні пропозиції з боку досвідчених урядників (Семена Полозовича, Остафія Дашкевича, Берната Претвича) про використання в інтересах держави енергії козакуючого населення, уряд фактично усунувся від проблеми організації на прикордонні окремої військової корпорації.
Якщо період до середини XVI ст. можна назвати раннім дитинством козацтва, то незабаром ситуація змінюється, воно поступово виходить з-під влади урядників і розпочинає самостійну військово-промислову діяльність. Вже у 1540-х роках є повідомлення про великі за масштабами самостійні військові операції козацтва. У 1550-1560-х роках козацтво востаннє потрапило під сторонній вплив - Дмитра Вишневецького - найбільш легендарної особи на українському прикордонні. Він став не тільки хресним батьком Запорозької Січі, але і заклав основи власної політичної діяльності козацтва. Після його загибелі козацтво поступово навчилося покладатися тільки на власний розсуд. Із зростанням чисельності козацтва в середині XVI ст. з'явилися передумови для консолідації навколо нього військового люду українського прикордоння і створення окремого стану. Ця потреба стала нагальною після соціальних змін, які відбулися в українському суспільстві після Люблінської унії 1569 року. Але оскільки ці обставини були розглянуті в останній праці В. Щербака [29], тут нас цікавить лише порівняльний і військово- політичний аспекти проблеми.
Джерела та література
Plewczynski M. Liszebnosc wojska polskiego za ostatnich Jagiellonцw (1506-1572) // Studia i Materialy do Historii Wojskowosci. - T. 31.
Gцrski K. Obrona granic Rzeczypospolitej od Tatarцw // Biblioteka Warszawska. - 1891. - R. 51. - T. 2.- Zeszyt 3.
Bielski M. Kronika Polska. - Sanok, 1856. - T. 3.
Stryjkowski M. Kronika Polska, Litewska, Zmudzka i wszystkiej Rusi. - Warszawa, 1846. - T. 2.
Bielski M. Kronika Polska. - Т. 2.
Канановіч В.І. Крьімскія напады на Беларусь // Гісторьїка археалагічньї зборнік. - Мінск, 1993. - Часть 1.
Ochmianski J. Organizacja obrony w Wielkim Ksistwie Litewskim przez napadami tatarцw krymskich w XV- XVI wieku // Studia i Materialy do Historii Wojskowosci. - 1960. - T. 5.
Довнар-Запольский М.Ф. Украинские староства в первой половине XVI в. - К., 1908.
Боряк Г.В. Ревізії та люстрації українських староств кінця XV - середини XVI ст. // Географічний фактор в історичному процесі. - К., 1990.
Грушевський О. До історії сторожі в замках XVI в. // Історично-географічний збірник. - К., 1931. - Т. 4.
Грушевський О. Питання оборони замків Великого князівства Литовського в XVI в. // Історично- географічний збірник. - К., 1928. - Т. 2.
Грушевський М.С. Історія України-Руси. - К. - Львів, 1909. - Т. 7.
Pulaski K. Powinnosci wojskowe w dawnych miastach na Rusi // Biblioteka Warszawska. - 1872. - T. 4.
Dembski H. Wojska nadworne magnatцw polskich w XVI i XVII w. // Zeszyty Naukowe Uniwersytetu im. Mickiewicza w Poznaniu. Historia. - Poznan, 1956.
Лаппо И. И. Великое княжество Литовское за время от заключения Люблинской унии до смерти Стефана Батория. - СПб., 1901. - Т. 1.
Zrцdla dziejowe. - T. 20.
Horn M. Chronologia i zasig najazdцw tatarskich na ziemie Rzeczypospolitej Polskiej w latach 1600-1647 // Studia i Materialy do Historii Wojskowosci. - 1962.
Литвин Михалон. Извлечение из сочинения Михайла Литвина "О нравах татар, литовцев и московитян" // Мемуары, относящиеся к истории Южной Руси. - К., 1890. - Вып. 1.
Boratynski L. Kozacy i Watykan // Przeglqd Polski. - 1906. - T. 162.
Gцrka O. Liczebnosc tatarцw krymskich i ich wojsk // Przeglqd historyczno-wojskowy. - 1935. - T. 8. - Zeszyt 2.
Podhorodecki L. Chanat Krymski i jego stosunki z Polska w XV-XVIII w. - Warszawa, 1987.
Гербейштейн С. Записки о Московии - Москва, 1988.
Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. - К., 1993.
Дашкевич Я. Р. Козацтво на Великому кордоні // Український історичний журнал. - 1990. - №2.
Смолій В.А. Передмова // Запорозьке козацтво в українській історії, культурі та національній свідомості. - К. - Запорожжя, 1997.
Bernat Pretwicz i jego apologia na sejmie 1550 r. // Biblioteka Warszawska. - 1866. - T. 3.
Pulaski K. Ostafi Daszkiewicz // Szkicze i poszukiwania historyczne. Seria 1. - Krakow, 1887.
Винар Л. Князь Дмитро Вишневецький // Винар Л. Силуети епох. - Дрогобич, 1992.
Щербак В.О. Формування козацького стану в Україні. - К., 1997