Хмільна [27, с.456] - в інвентарі 1622 р. Канівського староства зазначено як село з п'яти посполитами і семи підсусідками. 28 липня 1661 р. "інкорпорація" с. Хмільна з млином у місті Каневі згідно рішення сейму полкові Канівському, очевидно перейшло на полкову канцелярію чи, скоріше, на полковника. В той час полковником був Трушенко Степан.

Ходорів - село Київський повіт Канівського староства в 3 милях від замку - 1536 р. на прохання господарського дворянина Гридка Олексійовича йому надано селище Ходорово з островом і землею Русинівською. Володів киянин Онкович (1552 [2, с.98]). 1612 р. шляхтич Йозеф-

Ян Халецький заставив його своїй дружині Єві Хучиковні [3, арк.6], він же власник за люстрацією 1616 р.

Чаплинці - село до Канева [2, с.311]. На землях Халецьких за люстрацією 1616 р. [4, с.311] ґвалтовно осаджене міщанами канівськими. В інвентарі 1622 р. Канівського староства зазначено як село з тринадцяти посполитими і шести підсусідками.

Черленків - село Київський повіт до канівського замку, тягнули до Колтегаєва. Остап Дашкевич, Пустинний монастир (1552 [2, с.99]), міщани сіяли і десятину на монастир давали. 5 лютого 1585 р. королівське підтвердження слугам замку канівського на селище Черленковське на р. Росі [5, с.313]. Воно ж назване Чаркланов селище Канівського староства. За люстрацією 1616 р. згідно заповіту Євстафія Дашкевича належало Київському Микольсько-Пустинному монастирю. 28 квітня 1663 р. Павло Тетеря надав підтверджуючий універсал на володіння млином "на потоци Черленымъ" Семена Петровича [28, с.225].

Чернище - село до Канева [2, с.311]. На землях Халецьких за люстрацією 1616 р. ґвалтовно осаджене міщанами канівськими. В інвентарі 1622 р. Канівського староства зазначено як село, де мешкали три посполитих і три підсусідки. Сучасне село Канівського району Черниші.

Юсків Млинок Канівського староства. Село до Богуслава [2, с.311]. На землях Халецьких за люстрацією 1616 р. ґвалтовно осаджене міщанами богуславськими.

Яриловичі - село Київський повіт до канівського замку, тягнули до Колтегаєва. Через Євстафія Дашкевича перейшло Київському Микольсько-Пустинному монастирю (1552 [2, с.99]), міщани сіяли і десятину на монастир давали.

Джерела та література

Архив Юго-Западной России (далі - АЮЗР). - Ч. VIII. - Т. V.

АЮЗР. - Ч. VII. - Т. І.

Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського (далі - ІР НБУ). - Ф. І. - № 4104.

Похилевич Л.И. Сказание о населенных местностях Киевской губернии. - Біла Церква, 2005.

Руська (Волинська) метрика. Регести документів Коронної канцелярії для українських земель (Волинське, Київське, Брацлавське, Чернігівське воєводства) 1569-1673. - К., 2002.

Мицик Ю. Канів козацький. - Канів, 1998.

Центральний державний історичний архів України (м. Київ) (далі - ЦДІАУК). - Ф. 990. - Оп. 1. - Спр. 635.

Zrodla dEiie. - T. ХХІ.

Zrodla dziejoвe. - T. ХХ.

Книга Большому чертежу. - М. - Л., 1950.

Stownik geograficzny. - T. 1.

АЮЗР. - Т. Х.

Челеби Е. Книга путешествий. Земли Молдавии й Украины. - М., 1961. - Вып. 1.

АЮЗР. - Ч. І. - Т. !V.

Генеральное следствие о маетностях Переяславского полка 1729-1730 гг. - Харьков, 1896.

ІР НБУ. - Ф. 28. - № 762.

Описи Київського намісництва 70-80 років ХVIII ст. - К.,1989.

ЦДІАУК. - Ф. 990. - Оп. 1. - Спр. 1149.

Ведомость о школах и учениках священо-причетнических детях при доме Архирейском Переяславском обретающихся 1745 г. // Полтавские епархиальные ведомости. - № 18.

Zrodla dziejoвe. - Т. ХХІІ.

Воссоединение Украины с Россией. - М., 1953. - Т. І.

Маркевич Н. История Малороссии. - М., 1842. - Т. ІІІ.

Volume legum Regni Pоloniai et Magni dukatus Lithuanie ab anно 1347 ad annum 1780 / Ed. J. Ohryzko. - Petersburg, 1859. - Т. IV.

Реєстр Війська Запорозького 1649 року. - К., 1995.

Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна). - К., 1993.

Podzina. Oprazowano przez S.H. Uruskiego. - Warszawa, 1908. - T. V.

Історія міст і сіл УРСР. Черкаська область. - К., 1972.

Універсали українських гетьманів від Івана Виговського до Івана Самойловича (1657-1687). - К. - Львів, 2004.