Ю. О. Каганов, О. Я. Ясеницький

ЕКОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА У КОНТЕКСТІ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ СИТУАЦІЇ У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ (ДРУГА ПОЛОВИНА 1980-Х - 1991 РР.)

На сьогодні Запорізька область є одним із найбільш неблагополучних в екологічному плані регіонів не тільки України, а й всього пострадянського простору. На території області наявний складний комплекс екологічних проблем, до яких можна віднести забруднення промисловими викидами атмосфери, гідросфери і ґрунту, значною мірою скорочення природних ресурсів, видової різноманітності флори і фауни, порушення унікальних природних ландшафтів.

Історичний досвід доводить, що екологічні проблеми, не маючи, на перший погляд, політичного забарвлення, виявляють тісний зв'язок з суспільно-політичною ситуацією. Породжені часом байдужістю владних структур до довкілля екологічні питання можуть виступати дієвим інструментом впливу на владу. Періодом, що яскраво показав такий взаємозв'язок екології і політики, стала доба горбачовської "перебудови".

У представленій статті пропонується на матеріалах Запорізького регіону другої половини 1980-х - 1991 рр. проаналізувати ставлення партійно-державної влади до проблем довкілля, дослідити передумови виникнення неформального опозиційного екологічного руху, його ґенезу, форми і методи прояву; взаємовідносини екологічних організацій і владних структур.

Дослідження названої проблеми має суспільну значущість, адже демонструє потенціал екологічного питання у справі побудови громадянського суспільства. Вивчення екологічної проблеми в руслі суспільно-політичних тенденцій може допомогти налагодити більш конструктивні взаємовідносини між неурядовими екологічними організаціями, органами державної влади та політичними партіями в сфері природоохоронної діяльності на регіональному рівні.

В історіографії означена проблематика не ставала предметом окремої уваги науковців. Значна кількість публікацій щодо екологічного питання наприкінці 1980-х рр. у місцевій періодичній пресі не перейшла у ранг наукового осмислення проблеми і до сьогодні.

Маємо констатувати певний масив емпіричного матеріалу відносно екологічної ситуації у Запорізькій області, що подається, зокрема, у роботах А. Нестеренка [1], Л. Мельника [2]. Автори на конкретних цифрових даних доводять, що наприкінці 1980-х рр. Запорізька область стала зоною екологічного лиха, хоча не аналізують причини такого катастрофічного стану довкілля.

Про злочинне замовчування та перекручування інформації щодо стану навколишнього середовища в радянські часи йдеться у брошурі А. Пальма "Брехня на душу населення" [3]. Зокрема, автор звинувачує керівництво металургійних комбінатів Запоріжжя у приховуванні реальних обсягів шкідливих викидів в атмосферу та необґрунтованому підвищенні норм граничнодопустимої концентрації шкідливих речовин.

У контексті загальноукраїнської проблематики екологічна криза в Запорізькій області знайшла відображення у дисертаційному дослідженні С. Васюти [4]. Автор виділяє головні передумови виникнення екологічної проблеми в Запорізькій області, такі як надмірне техногенне навантаження та бюрократичне ставлення до питання охорони природи з боку партійно-державної влади.

Наслідкам Чорнобильської катастрофи для Запорізької області присвятили свою роботу запорізькі автори М. Костенецький та Г. Грібненко, в якій приділяється увага реакції громадськості регіону на цю подію [5].

Питання зародження позадержавного екологічного руху на території Запорізького краю розглядав київський дослідник-еколог В. Борейко. У роботі "Белые пятна истории природоохраны. СССР, Россия, Украина" [6] автор доводить, що головна причина виникнення екологічного нонконформізму полягала у неспроможності партійно-бюрократичних верхів вирішити екологічну проблему Запорізького регіону.

Першою спробою зібрати свідчення учасників опозиційного руху, матеріали їх приватних архівів, а також врятованих від знищення у 1991 р. компартійних документів здійснив професор Ф. Турченко, який у новітній монографії "Запоріжжя на шляху до себе." подає, серед іншого, панораму розгортання екологічного спротиву у Запоріжжі, зокрема безпрецедентної акції "пікету на трубах" 1991 р. [7]

У другій половині 1980-х рр. екологічні проблеми Запорізького краю вийшли за суто природоохоронні рамки, набувши соціального та політичного значення. В умовах загальної демократизації суспільства яскраво проявилася декларативність та аморфність запланованих партійно-державною владою Запорізької області програм, спрямованих на вирішення давно назрілих екологічних проблем.

Так, 1983 р. у Запоріжжі була прийнята комплексна цільова програма "Біосфера", яка мала розв'язати гострі питання охорони навколишнього середовища, тваринного і рослинного світу області [3, с.41]. За цим планом передбачалося зменшувати промислові викиди в атмосферу на 96 тис. т у рік, у водойми - на 96 млн кубометрів у рік [8, с.18]. Для виконання цієї програми планувалося виділити і освоїти понад 6000 млн рублів [8, с.19].

У рамках програми усі запорізькі підприємства чорної металургії розробили і обговорили з виконкомами місцевих рад народних депутатів довгострокові програми з охорони навколишнього середовища [9]. Найбільш важливою у цьому сенсі була програма "Запоріжсталі". Вона передбачала реконструкцію сталеплавильного виробництва, заміну застарілого мартенівського обладнання на нове конверторне з безперервним розливом сталі. Така реконструкція давала б можливість зменшити на третину викиди в атмосферу від сталеплавильного виробництва [10]. Природоохоронною програмою "Запоріжсталі" передбачалось також будівництво додаткових газоочисних споруд для доменних печей і агломераційних конвеєрів, модернізація діючих очисних споруд [10].

Однак ці плани здебільшого залишилися на папері. Як і раніше, партійно-бюрократичний апарат виявився байдужим до питань охорони природи, здоров'я людей. У листі робітників "Запоріжсталі" А. Гриба, А. Ломовцева, В. Орлова міністру чорної металургії СРСР С. В. Колпакову зазначається: "Більш за все нас хвилює сам підхід до реконструкції комбінату. Не перебільшуючи, прямо скажемо: наявне пряме порушення принципів, про обов'язкове виконання яких говорив на XXVII з'їзді ЦК КПРС М. С. Горбачов. Ці принципи вимагають компетентного підходу до реконструкції і пріоритету в цій справі природоохоронних програм" [10].

Директор комбінату "Запоріжсталь" В. Сацький і секретар парткому Л. Анісімов заявили: "Нас звинувачують майже в екологічній