І. М. Ситий

ЗАПОРОЗЬКІ ПЕЧАТКИ: КОШОВІ, СУДОВІ, ПАЛАНКОВІ

Українські історики чимало уваги приділяли і приділяють історії Запорозької Січі, у т.ч. клейнодам січовиків і, зокрема, печаткам. Найбільший внесок у цю справу зробили А. Скальковський, Д. Яворницький, М. Слабченко, І. Крип'якевич, Е. Каменцева, В. Фоменко, І. Ситий, О. Однороженко, Ю. Савчук [1-12] та публікатори архіву Нової Нової Запорозької Січі [1315]. Проте багато питань, що стосуються останніх, ще потребують більш ґрунтовного поглибленого вивчення. Опрацювання названої категорії печаток важливе і для вивчення історії державної печатки Гетьманщини, а також її судових та полкових печаток.

Історія печатки січовиків, як і державної печатки Гетьманщини, починається в останній третині XVI ст., коли козацтво сформувалося як стан, як реальна сила, із якою вимушені були рахуватися правителі держав, що оточували Україну. У 1576 р. польський король Стефан Баторій визнав цей факт, надавши Війську Запорозькому печатку з гербом [16, aXXIV].

На печатках кінця XVI ст. козак зображується у картуші, в стаціонарній позі, повернутий вліво, на печатках же першої половини XVlI ст. (Михайла Дорошенка, Петра Сагайдачного) козак рухається і повернутий вправо, картуш відсутній [10]. Усі печатки круглі, діаметром 27-31 мм. Напис незмінний, традиційний: "КОПИЯ ВОИСКА ЗАПОРОЗКОГО" [11, с.24-25].

У другій половині XVII ст. відбуваються певні зміни в іконографії та написі, що було обумовлено зміною геополітичної ситуації - з'явилася Гетьманщина, посилився російський вплив, почали втрачати свої позиції Річ Посполита, Кримське ханство та Османська імперія.

На жаль, втрата запорозького архіву не дозволяє повністю простежити еволюцію кошової печатки у зазначений часовий відрізок.

За непрямими даними саме у цей час виникає характерна ознака кошових печаток - зображення списа. Опосередковано це підтверджує печатка І типу Івана Брюховецького. Ймовірно, що у такий спосіб січовіки намагалися засвідчити свою окремішність від городових козаків. Торкнулося це і напису на печатці, де з'явилися слова "СЛАВНОГО" та "НИЗОВОГО". Зазначені особливості зберігалися на печатках низовиків до самого скасування Січі.

У 2007 р. Ю. Савчук опублікував зображення матриці печатки січовиків [12]. Вона мідна, кругла, діаметром 45 мм. Від ручки залишився циліндричний патрон, діаметром 36 мм і висотою 35 мм. У центрі печатки зображення козака, обернутого праворуч. Лівою рукою він тримає зверху приклад рушниці, яка лежить на його лівому плечі, а правицею опирається у бік. Козак у довгому жупані та оперезаний поясом, до якого причеплені шабля та порохівниця. Перед козаком - спис. Навколо напис: " + ПЄЧАТ : КОШОВЪКАЯ СЛАВНОГО ВОИСКА ЗАПОРО:ЗКОГО".

Звертає на себе увагу шапка козака. Вона без залома, оторочена хутром. Подібні шапки ми бачимо на головах козаків з малюнку на відомій карті України Г. Боплана. На печатках гетьманів шапка з хутровою оторочкою зустрічається лише на печатках Івана Брюховецького та Івана Скоропадського.

Окрім зазначеного, голова козака непропорційно велика по відношенню до тіла. Дисонанс посилюється зображенням невеликих рук і ніг козака.

Датується матриця за непрямими даними третьою четвертю XVII ст. На жаль, відсутні публікації документів з відбитком цього сфрагісу, тому атрибутація його хронології залишається слабким місцем. Більше того, залишається відкритим питання щодо обігу, бо у публікації зазначений добрий стан печатки. Звертає на себе увагу помилка у легенді. Який дивний збіг з помилкою у легенді печатки зразка 1700 р., про яку буде мова нижче.

У Чернігівському обласному історичному музеї ім. В.В. Тарновського (далі ЧОІМ) зберігається архів відомої козацько-старшинської родини Забіл. Три документи у ньому безпосередньо пов'язані з історією запорозького козацтва. Два з них - це подорожні листи слузі пана Івана Забіли Миколаєві на проїзд до Криму для купівлі коней. Вони були надані кошовим отаманом Війська Запорозького Низового Петром Примою з Січі 18 та 28 лютого 1700 року і засвідчені печатками [17, арк.21,23]. Це паперово-воскові печатки круглої форми, діаметром 40 мм, на червоно- коричневому воску. Кустодія прямокутна. Поміж двома колами вміщений напис, який починається з хрестика: "+ ПЄЧАТ : СЛАВНОГО ВОІСКА ЗАПОРОЗГОКО НИЗОВОГО". У останньому слові літери н і и зливаються. У центрі вміщене зображення козака, розвернуте вправо. Він у довгій одежі, прикрашеній багатою вишивкою, на його голові "колпак перекривлений", на правому плечі він тримає рушницю з довгим ременем, на правому боці у нього причеплена довга шабля, ліва рука на поясі, поруч - порохівниця. Козак стоїть на траві. Праворуч від нього - спис, "воина бодрствующаго знаменующим" [10].

Порівнюючи цю печатку з опублікованими, можна зробити такі висновки. Вона найбільш майстерно виготовлена, її особливістю є помилка у слові "запорозгоко". Це наводить на думку, що печатки можливо були виготовлені за межами Січі (а така практика з літератури відома) або майстер просто помилився, коли викарбовував напис. Від матриці, що описав Ю. Савчук, печатка відрізняється кроєм шапки, жупана, формою шаблі та рушниці, кутом нахилу останньої. Фігура козака більш симетрична, немає зазначених диспропорцій.

В. Фоменко зазначав, що "приналежність і час застосування цих печаток точно ще на встановлено" [9]. Виявлені печатки істотно прояснюють цю проблему. Це, щонайменше, 1700 рік (зрозуміло, що виготовлені вони були ще у XVII ст.), а застосовував її кошовий отаман Петро Прима та кошова канцелярія при оформленні офіційних документів. Користувався цією печаткою і кошовий Кость Гордієнко. Нею скріплений