ця печатка і наслідувала печатку Генеральної військової канцелярії, її' іконографія помітно відрізняється від свого взірця. Це стосується одягу, нахилу корпусу, форми шапки, положення ніг козака. Мабуть маємо справу з суб'єктивним фактором, тобто кваліфікацією, смаком майстра, який різав матрицю.
Нова печатка символізувала вступ Січі у свій останній період існування, який характеризувався цілою низкою заходів царського уряду, спрямованих на повне знищення козацької вольниці.
А. Скальковський, Ю. Савчук відзначають, що була ще печатка 1770 р., у якій був відсутній імператорський титул [12, с.331-333]. Вона була виготовлена з заліза, мала круглу форму, діаметром 39 мм. Ручка була виточена з рогу буйвола і мала висоту 70 мм. У центрі було зображення козака у повний зріст, який лівою рукою зверху підтримував приклад рушниці, що лежала на плечі; права рука - на поясі. Трохи позаду спис та будівля. Під ногами козака - трава. Відсутня порохівниця. Шапка кругла, без султана. Ствол рушниці та шапка не виходять за межі внутрішнього кола. Між двома колами напис: " + ПЕЧАТЬ СЛАВНОГО ВОИСКА ЗАПОРОЖСКОГО НИЗОВОГО".
На завершення цієї теми, ще кілька слів про запорозькі інсигнії. У 1763 р. вони були доповнені золотою медаллю із зображенням Катерини ІІ та відповідним написом.
Як склалася доля цих історичних реліквій? Багато чого загубилося, але ось печатка 1763 р. вціліла. Зараз вона зберігається в Москві в Державному історичному музеї [8, с.203-205; 12, с.333].
Узагальнені відомості по кошових печатках подаємо у таблиці.
Кошові печатки
Цікаво порівняти печатку січовиків з військовою печаткою Війська Донського. На ній був зображений оголений козак у шапці, що сидить на бочці. В одній руці він тримав рушницю, в інший - ріг, на бочці перед ним - чарка. На поясі у нього - шабля. Навколо напис: " + ПЕЧАТЬ ВОИСКА дОнСКАГО". З'явилася ця печатка на початку у 1704 р. і була у вжитку до 1775 р., коли була замінена печаткою з двоголовим орлом та написом "ПЕЧАТЬ ВОЙСКА ДОНСКАГО ВОЙСКОВАГО ГРАЖДАНСКАГО ПРАВИТЕЛЬСТВА " [23, с.190-191; 25, с.142-143]. Описані печатки прикладали до "повелительных грамот" по Війську та "отписок", "доношений" у Сенат, колегії; указів, промеморій "в подлежащие міста".
Паралельно донські козаки користувалися ще й круглою печаткою, на якій був зображений олень, у спині якого стирчала стріла. Навколо йшов напис: "* П ¦ В * ЕЛЕНЬ ПОРАЖЕНЪ СТРЕЛОЮ" [23, с.191; 25, с.142-143]. Цю печатку донці прикладали до "малого повеления" з військової канцелярії.
Як бачимо, на відміну від своїх українських побратимів, донські козаки одночасно користувалися двома різними за зображеннями та написами військовими печатками. Проте, як і для українців, роковим для них став 1775 р. Запорожці втратили окрім печатки і Січ, а дончаки їм притаманну, традиційну емблематику своєї печатки. Але головне полягає в тому, що і ті і ці стали жертвами імперської централізаторської політики.
Вартий уваги наступний факт. На військових печатках українських та донських козаків, нехай з деякими відмінностями, однакова символіка - озброєний козак. У цьому віддзеркалився складний, своєрідний, але багато в чому схожий шлях формування військових спільнот на південних кордонах України та Росії, який і призвів до подібної символіки на козацьких сфрагісах.
Судові печатки. У згаданому вище архіві Забіл зберігається лист до генерального судді Василя Кочубея, кошового судді Запорозької Січі Лук'яна Тимофеєнка з приводу позову між Павлом Горбом, "курінним роговским", та слугою Івана Мазепи Ісааком Созонтовим, а також "обивателем коропским" Нестором. Лист був "Данъ з С±чи Тапорожской мая 19 року 1703" [17, арк.20]. Він засвідчений паперово-восковою печаткою. Вона кругла, діаметром 26 мм, на червоно- коричневому воску. Поміж двома колами напис: "ПЄЧАТ ІС КОША СУДЄИСКАЯ". У внутрішньому колі вміщено зображення палиці (жезла, трості), кінці якої виходять за межі цього кола, ліворуч від палиці літери В і Ц, праворуч - Е, В і Т (тобто "ВОЙСКА ЕГО ЦАРСКОГО ВЕЛИЧЕСТВА ЗАПОРОЖСКОГО"). Коловий напис виконаний на низькому рівні. Це наводить на думку, що печатка місцевого виготовлення. Вміщення палиці на печатці нібито підкріплює точку зору С.Мишецького, що знаком кошового отамана була палиця, а не булава. Хоча можна припустити, що тут зображена палиця осавула, який виконував деякі суддівські функції нарівні з кошовими отаманом, суддею та писарем. Нарешті, це може бути і зображення кия, який використовували для покарання винних на Січі [10; 27].
Таким чином, характерним зображенням судової печатки є зображення атрибуту судді - палиці. У написі віддзеркалені назва суду, його статус та підпорядкованість суверену.
На зразок полкових печаток Гетьманщини мали свої печатки запорозькі паланки. Наприклад, Самарська мала печатку, на якій було зображено лева, що спирається передніми лапами на щит, на якому дві перехрещені стріли і напис: "ПЕЧАТЬ ПОЛКОВАЯ САМАРСКОИ ПАЛАНКИ"; Кальміуська - у щиті перехрещені шабля і спис та абревіатура "К П П П" ["КАЛМІУСКОЙ ПАЛАНКИ ПОЛКОВАЯ ПЕЧАТЬ"]; Бугогардівська - оленя? і спис та напис: "ПЕЧАТЬ ПОЛКОВАЯ БУГОГАРДОВОЙ ПАЛАНКИ" [28, с.552; 14, с.902; 15, с.834], Кодацька - щит під короною з літерами "П П НК П" ["ПЕЧАТЬ ПОЛКОВАЯ НОВОКОДАЦКОЙ ПАЛАНКИ"] [14, с.901].
Зображення на паланкових печатках віддзеркалюють головні заняття та менталітет січовиків. Це походи за здобиччю, полювання, православна віра. Звідси на малюнках зброя, хрести, олені, кози, яструби. Зображення корони символізувало