Бондаренко К. М.

Особливості складу правомонархічних організацій на території бєларуських губерній Російської імперії на початку ХХ століття

У статті, підготовленій в Могильовському державному університеті ім. А.О. Кулєшова Республіки Бєларусь, розглядаються, поряд із загальними для всієї Російської імперії соціальними рисами правих партій та союзів, специфічні особливості місцевих монархічних утворень. Автор на основі аналізу архівних матеріалів приходить до висновку, що в більшості відділів та підвідділів загальноросійських правих організацій, що виникли та діяли на території Бєларусі на початку ХХ століття, переважали селяни та міщани, оскільки саме ці категорії населення найбільше потрапили під економічний та соціальний тиск з боку більш сильних польських та єврейських громад. Одночасно в статті відзначається, що в місцевих монархічних організаціях у незначній кількості були представлені робітники, службовці, державні чиновники, інтелігенція, купецтво та дворянство, особливу роль у них відіграло православне духовенство та старообрядницьке населення, що жило переважно у східних регіонах тодішньої Бєларусі. Ключові слова: монархічний рух, монархічні партії та союзи, крайні праві монархісти, центристи, помірковані монархісти, «Союз Русского Народа» (СРН), «Русский Народный Союз имени Михаила Архангела» (СМА), «Союз Русского Народа - обновленческий», «Всероссийский национальный союз» (ВНС), «Русское Окраинное Общество» (РОО), соціальний склад, старообрядці.

Bondarenko K. M. Peculiarities of the right-wing monarchic organizations in the territory of Byelorussian guberniyas of the Russian empire in the beginning of the XXth century.

The article was prepared in the Mogilev State A. Kuleshov University and examines the specific differences of the local monarchic formations as well as common for all the Russian empire social features of parties and unions of the right. On the basis of archives materials analysis the author comes to the conclusion that in the majority of departments of All-Russian right-wing organizations, those having appeared and acted in the territory of Belarus consisted mostly of peasants and petty bourgeois, as these categories of people had been most of all under the economic and social pressure of the stronger Polish and Jewish communities. The article at the same time notes that workers, office workers, state officials, intelligentsia, the merchants, and nobility were represented in insignificant quantities in the local monarchic organizations. Orthodox Church clergy and Old Believers, living mainly in eastern parts of Belarus of that time played a special role there.

Key words: monarchic movement, monarchic parties and unions, monarchists of the extreme right, centrists, moderate monarchists, The Union of the Russian People, The Russian National Archangel Mikhail Union, The Union of the Rusian People (renovated), The All-Russian National Union, The Russian Outskirts Society, social structure, Old Believers.

УДК: 94 (430):329.14

О. Р. Давлєтов

ГАНС ШЕММ І ДІЯЛЬНІСТЬ НАЦІОНАЛ-СОЦІАЛІСТИЧНОЇ ЛІГИ ВЧИТЕЛІВ: ІЗ ВЕЙМАРСЬКОЇ ДОБИ У ТРЕТІЙ РЕЙХ (1929-1935 РР).

Стаття присвячена висвітленню політичного портрету і діяльності Ганса Шемма - міністра культури Баварії та засновника Націонал-соціалістичної ліги вчителів. Ключові слова: Третій рейх, НСДАП, освіта, націонал-соціалізм.

Інтерес до проблеми вивчення ґенези німецького варіанта фашизму виник серед науковців світу відразу після зародження цього явища. На сьогодні історіографія фашизму вже представлена великою палітрою досліджень, причому найбільшу увагу істориків за минулі десятиліття привертали сюжети, пов'язані зі створенням масової бази, висвітленням політичних портретів нацистської еліти, ідеологічних передумов, власне механізму існування тоталітарної диктатури НСДАП тощо [1]. Кількість наукових розвідок вже давно сягнула позначки 40 000 позицій.

Час існування нацистського панування в Німеччині (1933-1945) - один з найбільш досліджених на сьогодні епізодів німецької історії. У порівнянні з ним, не так багато наукових розвідок присвячено періоду існування націонал-соціалізму у Веймарській Республіці (1919-1933) - періоду, який зі слів Германа Герінга вважається власне «бойовим часом» НСДАП [2]. Саме тому, в даному дослідженні, автор вирішив зупинитись на біографії одного з маловідомих нацистських функціонерів веймарської доби - Ганса Шемма, політичного діяча, якій обійняв дві значні посади у Третьому рейху - став міністром культури Баварії та головою Націонал-соціалістичної лігі вчителів (далі НСЛВ - О.Д.).

Річ у тому, що незважаючи на вагомий обсяг вже існуючих робіт, присвячених нацизму, історики все ще мають численні лакуни з цієї проблематики. Наприклад, не існує ще загальновизнаного трактування щодо термінів «фашизм» чи «нацизм»; маловивченими «залишаються методи, засоби, прийоми поширення нацистської ідеології» [3, с.127], також не розкрита і «проблема співвідношення в нацистській системі панування методів терору, пропаганди та організаційно-політичного впливу, їх взаємозв'язки і взаємодію у різні періоди існування режиму» [4, с.92]. Однією з таких лакун сучасної вітчизняної історіографії дослідження історії НСДАП є саме роль Ганса Шемма у розробці освітньої політики НСДАП, як за часів існування Веймарської Німеччини (і9і 9-1933), так і у Третьому рейху (1933-1935).

Що стосується історіографії даної проблематики, то слід зауважити, що окремі аспекти діяльності безпосередньо Г. Шемма чи освітньої політики націонал-соціалістів частково вже були об'єктом вивчення. Так, багато фактичного матеріалу з цього приводу можна знайти у монографії німецького дослідника Рольфа Ейлерса «Нацистська шкільна політика» [5], що була надрукована у м. Кьольні ще в 1963 р. Беззаперечно цікавою, на наш погляд, є двотомна наукова розвідка дослідника Вольфганга Кайма «Виховання часів нацистської диктатури» [6], що вийшла в