повноцінний вчитель, без особистих недоліків, що з любов'ю ставитися до учнів, знайде підхід до душ власних вихованців краще, ніж прибічник формальної педагогіки... Відтепер вже не Ви будете вирішувати де знаходиться істина. Ваше завдання - все оцінювати під кутом відповідності духу націонал- соціалістської революції» [14, с. 299].
З 1 квітня 1934 р. Г. Шемма було призначено керівником Головного управляння освіти в Імперському управлінні НСДАП. А з 10 червня того ж року його обрали дійсним членом Комісії НСДАП з вищої освіти. Віднині лідер НСЛВ мав ще більше важелів впливу на освітянські процеси у країні. Великим накладом у Третьому рейху розійшлась його стаття «На 10 калорій більше характеру». Мова в ній йшла проте, що "мета нашого навчання та виховання - це формування характеру учнів. Ми не маємо за мету зробити їх всіх вченими чи надто грамотними. Реальні цінності, що будуть потрібні дітям у майбутньому, не з'являються у світ внаслідок обгодовування велетенською масою різноманітних знань. Саме тому я кажу: «Треба давати їм на 10 фунтів менше знань, проте на 10 калорій більше характеру» [23, с.330]. Паралельно з формуванням світогляду видавались численні розпорядження міністра освіти Б. Руста та директивні листи лідера НСЛВ Г. Шемма стосовно централізації шкільної освітянської системи та уніфікування шкільної програми взагалі. Наприклад, були заборонені будь-які форми колегіального керування, шкільні батьківські збори та батьківські комітети. Значно обмежені були права учительських колегій, бо за нацистським «фюрер-принципом» вся відповідальність падала на керівника навчального закладу. Одночасно були ліквідовані всі без винятку профспілкові установи та об'єднання вчителів, окрім НСЛВ.
З ініціативи Ганса Шемма, у 1935 р. фюрер підписав декрет, за яким НСЛВ отримав нову назву «Імперський союз вчителів». Відтепер членство у ньому було обов'язковим для всіх шкільних педагогічних кадрів. Без квитка цієї структури викладання у школах Третього рейху було неможливим. Саме ця організація відтепер відповідала за здійснення політико-світоглядного виховання всіх шкільних викладачів на платформі НСДАП. Була змінена і організаційна структура екс-НСЛВ. На чолі стояв керівник - Ганс Шемм, який автоматично входив до особового складу головного управління у справах учителів Імперського керівництва НСДАП. Центральний апарат складався з наступних відділів:
літератури;
навчального;
організаційного;
економічного і правового;
преси та пропаганди;
виховання ;
кадрової політики;
фінансового;
ревізійного.
У гау та округах існували відповідні управління НСЛВ, що входили відповідно до штабів гауляйтера чи крейзляйтера. Всередині НСЛВ були об'єднані у фахові товариства, в залежності від професійної приналежності:
Об'єднання І - викладачі вишів (члени Націонал-соціалістичного союзу доцентів);
Об'єднання ІІ - викладачі повних середніх шкіл;
Об'єднання ІІІ - викладачі неповних середніх шкіл;
Об'єднання ІУ - викладачі народних шкіл;
Об'єднання V - викладачі спеціалізованих шкіл (допоміжні, для людей з вадами зору тощо);
Об'єднання УІ - викладачі торгових, виробничих шкіл, шкіл домогосподарства тощо;
Об'єднання УІІ - вихователі дитячих садків, фахівці з позашкільного виховання, викладачі соціально- педагогічних навчальних закладів.
Однак сам Г. Шемм не встиг покерувати модернізованою структурою НСЛВ. 5 березня 1935 р. літак, на якому міністр культури Баварії мав намір вилітити з Байройта до Берліна, зазнав аварії прямо на аеродромі. Від отриманих при цьому поранень Ганс Шемм помер. На посаді голови НСЛВ Шемма замінив перший заступник - Фріц Вєхтлер, який не мав ораторських здібностей та харизми загиблого.
Звернення до біографії Г. Шемма дозволяє знову актуалізувати питання стосовно легального прориву НСДАП до влади та внутрішньої політики часів Третього рейху - проблем, що потребують ретельного подальшого вивчення.
Джерела та література
Ruck M. Bibliographie zum Nationalsozialismus. - Kцln, 1995. - 1428 s. (описано 20 000 досліджень - О.Д.); Ruck M.
Bibliographie zum Nationalsozialismus. - Darmstadt, 2000. - 2 Bd. (описано 37 000 позицій літератури - О.Д.). - 1610 s.
Gцring G. Reden und Aufsatze. - Munchen, 1934. - 391 s.
Галактионов Ю.В. Изучение фашизма в СССР (20 - 80-е гг.) // Вопросы германской истории. - Днепропетровск,
1990. - С. 126-137.
Галактионов Ю.В. Феномен национал-социализма. Нерешенные проблемы истории. Взгляд с рубежа ХХІ века
// Германия и Россия: события, образы, люди. - Воронеж, 2000. - В.3. - С. 91-98.
Eilers R. Die nationalsozialistische Schulpolitik, - Kцln, 1963. - 253 s.
Keim W. Erziehung unter der Nazi-Diktatur. - Darmstadt, 1997. - 2 Bd. - 312 s.
Schneider W. Frauen unterm Hakenkreuz. - Hamburg, 2001. - 239 s.
Miller-Kipp G. „Auch Du gehцrst dem Fьhrer": Die Geschichte des BDM.- Weinheim, 2002. - 381 s.
Hering S. Das BDM - Werk „Glaube und Schцnheit": Die Organisation junger Frauen im Nationalsozialismus. - B., 2000. - 227 s.
Giesecke H. Hitlers Pдdagogen. - Mьnchen,1999. - 416 s.
Kompisch K. Tдterinnen. Frauen im Nationalsozialismus. - Kцln, 2008.- 277 s.
Васильченко А.В. Арийский миф Третього рейха. Мифы и правда. - М.,2008. - 512 с.; Кеворкян К. Опасная книга (феномен нацистской пропаганди)//1 stoliza.com.ua/5835.html ; Міюц Ю.Провідні вектори молодіжної політики Третього рейху напередодні Другої світової війни (1936-1939 рр.) // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Збірник наукових праць. - Рівне,2009. - В.17. - С.153-156 ; Пленков О.Ю. Тайны Третього рейха. Спартанцы Гітлера. - М., 2010. - 480 с.; Радионов В. Расовые мифы нацизма - М., 2010. - 384 с. та інші.
Залесский К. НСДАП. Власть в Третьем рейхе. - М.,2005. - 672 с.
Hans