Полное собрание русских летописей. Ипатьевская летопись. - М., 1962. - Т. 2.

Звагельський В.Б. Шеломянь у "Слові о полку Ігоревім" // Київська старовина. - 1999. - № 2.

Звагельський В.Б. Про шлях Ігоря Сіверського. - Суми, 1999.

Рыбаков Б.А. Дон и Донец в "Слове о полку Игореве" // Научные доклады высшей школы. Исторические науки. - М., 1958. - № 1.

Кучера М.П., Сухобоков О.В., Беляева С.А. и др. Древнерусские поселения Среднего Поднепровья. - К., 1984.

Миллер Вс. Взгляд на "Слово о полку Игореве". - М., 1877.

Шарлемань Н.В. Из реального комментария к "Слову о полку Игореве" // Труды Отдела древнерусской литературы. - Л., 1948. - Т. 6.

Звагельський В. Про географію походів Ігоря Сіверського у Степ // Сіверянський літопис. - 1998. - № 6.

Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка. - М., 1979. - Т. ІІ; Т. ІІІ.

Книга Большому Чертежу. - М.; Л., 1950.

Беляев И. О сторожевой, станичной и полевой службе на польской украйне Московского государства, до царя Алексея Михайловича // Чтения в Императорском обществе истории и древностей российских при Московском университете. - М., 1846. - № 4.

Звагельський В. Б. Лосицька дорога // Сумська старовина. - 1999. - № У-УІ.

Приложение // Нерознак В.П. Названия древнерусских городов. - М., 1983.

Грушевський М.С. Історія України-Руси. - К., 1993. - Т. IV.

Вавричин М., Голько О. Покажчик назв об'єктів, відображених на Спеціальній карті України Г. Боплана 1650 р. // Боплан і Україна. - Львів, 1998.

Кудряшов К.В. Половецкая степь. - М., 1948.

Корінний М.М. Торговельні шляхи Переяславської землі // Історичні дослідження. Вітчизняна історія. - К., 1985. - Вип. 11.

Етимологічний словник літописних географічних назв південної Русі. - К., 1985.

Самара // Українська Радянська енциклопедія. - К., 1963. - Т. 12.

Николаева Т.М. Функционально-смысловая структура антитез и повторов в "Слове о полку Игореве" // "Слово о полку Игореве". Комплексные исследования. - М., 1988.

16 Tamze, 2б9, s.98.

3 Schon die Mitbegrьnder der Totalitarismustheorie C. J. Friedrichs und Z. Brzezinski sprachen von der Familie, der Kirche, der Wissenschaft und dem Militдr als „Inseln der Absonderung", deren Bezugspunkte freilich „nicht innerhalb, sondern jenseits des Systems" lдgen. (Friedrich/ Brzezinski, 1957: 214-15).

2 Згідно зі спогадами колишнього заступника чехословацького прем'єр-міністра Жозефа Ленарта (Josef Lenart), Ніколає Чаушеску (Nicolaue Ceausescu) несподівано почав «відчайдушно захищати тезу про єдність соціалістичних країн...» - Інтерв'ю з Ж.Ленартом, Rude pravo, 19. 3. 1993 o.

2 Цікаво, що і новому керівництву Інститут також не був потрібний та одразу після реконструкції він був розпущений в 1991 р. урядом, в якому було чимало міністрів - колишніх співробітників Інституту. Можливо, новій еліті також не були потрібні критичні оцінки [про роботу інституту див.: 25, s.9-317].

2 Як завжди, з Москви відповіді не надійшло.

8 Яромір Седлак (Jaromfr Sedlйk) наприкінці 80-х років був радником чехословацького прем'єр-міністра Л. Штйоугала (L. Strougal) та пізніше Л. Адамца (L. Adamec).

1 Декларація була підписана Верою Беранова (Vлra Beranovв), Олдржичем Леблом (Oldrich Lйbl), Любомиром Покорним (Lubomir Pokorny), Владіміром Кайзером (Vladimir Kaiser), Ярославом Травнічком (Jaroslav Trвvnfcek), Емілем Ворачеком (Emil Vorвcek) та Петром Плеснівим (Petr Plesnivy). В назві партії відбилася ідея «незалежної робітничої партії» "independent Labour Party".

2 Представники Оброди йшли на перші вільні вибори в червні 1990 р. за списками громадського форуму.