що в цей час представники різних суспільних верств звертаються до питань виховання і освіти підростаючого покоління. Пожвавлення освітнього руху на Півдні України в ці роки пов'язане з діяльністю класика оригінальної педагогіки М.І. Пирогова. Його суспільно-педагогічні позиції найбільш яскраво виявились у боротьбі за безстанову школу. Будучи прибічником загальної освіти, він поступово добивається розширення прийому в привілейовані навчальні заклади, що руйнувало станові рамки шкільної системи [2, с.127].
У другій половині ХІХ ст. Запорізький край стає осередком розвитку освіти, поширення педагогічних технологій та підготовки педагогічних кадрів. Це стало результатом земської реформи, адже земствам було доручено опікування освітою. Земства розуміли, що розвиток освіти є запорукою подальшого розвитку суспільства.
Перша перевірка показала, що в краї не вистачало вчителів, вони були погано підготовлені. Одним із перших кроків стало проведення вчительських з'їздів для того, щоб учителі могли покращити підготовку, поділитися досвідом. 1867 р. перший такий з'їзд було проведено в Гуляйполі. Ініціатором цих з'їздів став Микола Олександрович Корф, активний земський діяч. У них брали участь учителі з усієї імперії.
1882 р., повернувшись із-за кордону, Корф починає облаштовувати в краї недільні школи. Земства витрачали досить великі суми на будівництво і утримання шкіл. Викладали Закон Божий, читання, письмо, арифметику. Разом з земськими у краї існували одно- і двокласні початкові школи, вищі початкові училища, з 80-х років - церковно-приходські школи. Свої власні школи та центральні училища були у молочанських німецьких колоніях (з 1866 р. введене вивчення російської мови). Свої школи створювали болгари, у 1875 р. навіть відкрили для підготовки вчителів болгарське Преславське училище у Бердянському повіті.
З часом розвиток економіки вимагав підготовки професійних кадрів, для чого були потрібні спеціальні навчальні заклади. Створення в нашому краї ремісницького училища було пов'язане з прізвищем Дмитра Титовича Гнєдіна. Він заклав свій маєток у с. Олександрівці і вніс 35000 крб. на будівництво училища, розроблялися навчальні програми та статут [3]. У 1883 р. воно було відкрито під назвою" Товариство покращення народної праці". Приймали бажаючих з 14 років, що закінчили народну школу. Навчалися 4 роки: 2 - у класах (мова, фізика, арифметика, механіка, народне господарство); 2 - у майстернях (готували ковалів, слюсарів, теслярів і т. д.).
На другу половину ХІХ ст. припадає початок освітньої та народознавчої діяльності Я.П. Новицького. З 1868 р. він учителював у Вознесенській школі, почав збирати легенди, перекази, розповіді. Налагодив стосунки з М. Драгомановим, його праці виходили у збірках останнього. Пізніше Я.П. Новицький був звинувачений в українофільстві, на деякий час йому заборонили викладати. 1880 р. він повернувся до вчителювання в Олександрівському повіті та був обраний попечителем шкіл. Продовжив вивчати історію Запорізького краю, багато подорожує. У 80-ті роки до подорожей Я.П. Новицького приєднався Д.І. Яворницький. Давня історія краю починає цікавити археологів (Забєлін, Самоквасов, Уваров).
З використанням історіографічних праць та публікацій було відтворено процес розвитку освіти в Запорізькому краї кінця XVIII-ХІХ ст. Встановлено провідні тенденції розвитку, напрями навчальної роботи в повіті, а саме залежність розвитку освіти від історичних потреб, таких як впровадження земств та економічного розвитку, що сприяло початку підготовки професійних кадрів. З'ясовано персональний внесок видатних діячів історичної науки, без яких було б неможливим відносно швидке створення системи освіти в Олександрівському повіті.
Джерела та література
Карагодин А.И. История Запорожского края: 1770-1917 (документы и материалы). - Запорожье, 2002.
Іващенко Ю.В. М.І. Пирогов та освітній рух на Півдні України ХІХ ст. Збірник наукових праць. - Запоріжжя, 2001.
Запоріжжя в історії та культурі: матеріали республіканської наукової конференції. - Запоріжжя, 1991.
Корф Н.А. Отчёт члена Александровского уездного училищного совета за 1869-1870 учебный год. - Екатеринослав, 1870.
Бондарчук О. А. Развитие образования в Запорожском крае (конец ХМІІ - ХІХ века)
Эта статья представляет собой ретроспективный обзор и анализ в развитии образования в Запорожском крае в зависимости от исторических катализаторов. В работе дается характеристика большого вклада в становление образования выдающихся людей периода конца XVIII-ХІХ ст. Проанализированы общие статьи Устава учебных заведений Российской империи и их влияние на специфику образования в Александровском уезде.
Ключевые слова: гимназия, грамота, губерния, земство, наука, образование, пансионат, реформы, школа, церковный приход, уезд, устав, училище.
Bondarchyuk О. А. The development of education in Zaporozhye region (the end of ХМІІ - ХІХ centuries)
The article deals with retrospective survey and analysis of the development of education in Zaporozhye region, depending on historical catalysts. Great contribution of the formation education development of the prominent people during the XVIII-ХІХ centuries is described. General articles of the charter of educational institutions of the Russian Empire and their impact on the specific character of education in the Alexandrovsk District are analyzed. Key words: gymnasia, deed, province, zemstvo, learning, education, holiday hotel, reforms, school, congragation parish, district, charter, technical-and-vocational school.