У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


призвело до гендерного дисбалансу, масового явища - неповної сім'ї, сиротинства. Під впливом цих та інших чинників кардинально змінюється і ментальність українців. Ослаблення індивідуальних прав завжди призводить до відмирання багатьох природних для людини суспільних навичок, особливо у сфері прийняття рішень та відповідальності. Козацький стан при цьому зостається найбільш привабливим, мілітарна ідеологія впродовж багатьох років в неявному стані зостається домінантною, хоча взагалі чинником сильної держави є не стільки армія, як право. Здається, що і дотепер дещо перебільшується роль козацтва в формуванні державних засад, часто їх формування ставали найманцями у престолів далеко не дружних до України. Дивлячись на ці процеси з боку демостатистики, бачимо, що відтік населення з північних та центральних областей на Південь призвів до формування нового субетносу (з плугом і шаблею), який дав можливість, хоча б частково зберегти природні якості народу. На Півдні виникають хутори, села, містечка, формується торгівельна мережа. Будучи політично незалежним, козацтво бере на себе дві основні функції - охоронну і господарську. З цього приводу Д. Яворницький в „Історії..." зауважив, що головним джерелом прибутків війська Запорізького низового були „...військова здобич, продаж вина, платня від перевозів, охорона, торгівля: торгували кіньми, волами, рибою, лісом, медом, горілкою, зброєю, шкірами" [3, с.230]. Ще в 1649 р. дозвіл султана дав змогу козакам вільно торгувати з усією Портою, будувати складські приміщення, крамниці і т. ін., при цьому податок був співвідносний з турецькими підданими. Та з поширенням впливу Росії торгівля та економіка Півдня (господарсько-культурний комплекс) видозмінюються. Змінюється соціальний склад населення, знижується вплив Туреччини, змінюються торгівельні напрямки та цілі економіки, Туреччина починає укладати прямі договори з Росією, козацтво витісняється як посередник, а самі козацькі вольності все більше регламентуються Росією. При цьому Південь України з його ефективним хліборобством, вівчарством, рибальством дозволяв ще досить тривалий час бути самостійним економічним суб'єктом. Знову ж таки Д. Яворницький зауважує, що торгівля жителів Півдня сягла вершини в ХУІІІ ст., козацтво виступало таємним посередником в торгівлі російським сріблом, хутрами зі Стамбулом, а в Росію, завдяки їм завозили шовк, сап'ян, зброю, сіль. У свою чергу торгівля через Південь слугувала каталізатором для обмінних відносин і Центру і Південного Заходу України. У той час процвітали великі ринки і міста - Умань, Немирів, Корсунь, Гадяч, Лубни, Пирятин. Взагалі вони становили значний обіг товарів, грошей, активізували немілітарну складову суспільних відносин. Поряд із старими шляхами з'являються нові - Кримський, Кизиккерманський, Волоський. З'являється і економічна потреба на старі та нові професії - зброярів, лоцманів, гуртовиків, охоронців, це в свою чергу закріплювало старозвичаєве правило - поважного ставлення до освіти, і в ХУІІ ст., і в ХУІІІ ст. рівень освіти в Україні був дуже високий, чого не можна були сказати про масову освіту в Росії в цей же час. Слід також зауважити, що в Україні був високий статус жінки в громаді, яка могла самостійно займатися господарством і навіть впливати на політичні процеси. Можливо, саме завдяки цьому українське населення того часу зберегло притаманні риси етносу - динамічність, цілеспрямованність, самостійність в прийнятті рішень, вміння вести перемовини, що в подальшому слугувало їх виокремленню як агрономів, суднобудівників, лісничих, селекціонерів, ці риси добре слугували і в діаспорі. Перехід до нових форм господарювання, попри політичні негаразди, позначилися і на демографічних показниках. Впродовж ХІХ ст., населення України зросло втричі - з 7,7 млн до 24,3 млн. Відносно мирний період, стабілізація всіх сфер життя стали поштовхом для демографічного вибуху. Показовою є і соціальна карта - формується значний прошарок заможного селянства, особливо на Півдні, з'являються ґрунтовні дослідження з етнографії. Україна сама себе забезпечувала лікарями, суддями, вчителями, агрономами, ветеринарами. Південь та Схід України в ХІХ ст. можна назвати „малим Вавілоном" [4], оскільки тут проживали німці, євреї, болгари, греки, вірмени, румуни, італійці. Це унікальне і маловивчене явище, яке спонукало усіх до толерантності. В ХУІІІ ст., після реформи, яка замінила натуральний податок грошовим стався і економічний вибух. Активізується торгівля, формується фінансове середовище. З іншого боку консервативні цінності починають занепадати, шляхетство зосереджує свою увагу на приватному добробуті, торгівлі, мистецтві. Неможливість культурної ідентифікації на теренах України, відтіснення від своїх природних ресурсів (концесії), засилля імперських чиновників, неможливість творення судочинства, мовна політика призводять до девіацій психічно-поведінкового характеру: формується комплекс меншовартості, малоросійщини, приниженості, спадає інтерес до навчання і освіти взагалі. Урбанізація Півдня, зокрема розвиток Одеси, Миколаєва, Херсона, Бердянська, теж мала свої наслідки, позаяк громадсько-політичний устрій в цих містах був принципово відмінний від європейського, з сильним адміністративним впливом імперії. Поступово етнічні українці витісняються із „престижних" сфер - політики, фінансів, права. Слід зауважити, що лише в кінці ХІХ ст. формується група досить заможних українців, які мали вплив у суспільстві - Терещенки, Ханенки.

Дестриктизується навіть приватне життя, яке також поступово підпорядковується державним інтересам, деформуються і базові поняття етносу - свобода, самоповага, індивідуальність, незалежність, які витісняються поняттями, нетиповими для етносу - „єдиноначаліє" і „самодержавство". Разом з тим економічна ситуація Півдня сприяла в цілому розвитку країни. Поселенці принесли з собою нові методи господарювання, з'являється культурне садівництво, огородництво, виноградарство. З відкриттям великих покладів залізної руди та вугілля

Сторінки: 1 2 3