Маркіанова з причтом, в новину, з розібраної каплиці, церква в іменуючому Знамення Пресвятої Богородиці» закласти. Обряд закладки церкви архієпископ доручив провести «никопольскому Покровської церкви протопопу Григорію Кременчуцькому». До 1788 року знам'янці вже настільки обжилися на новому місці, що побажали влаштувати у себе в селищі «одного торгу в кожний тиждень щопонеділка і трьох ярмарок», про що і представили прохання правителю Таврійської області дійсному статському раднику Василю Васильовичу Каховському (1738-1794). Потьомкін схвалював всі дії селян які не потребували великого його втручання і які пришвидшували розвиток поселення. На території села існує багато переказів щодо причин прискорення розвитку місцевості, з одного боку він справді намагався допомогти селянам, з іншого боку хотів вислужитись перед імператрицею, що він зміг приборкати цю дику місцевість. Поступово в слободі почало рости населення за рахунок кріпосних селян, які втікали від своїх поміщиків з Росії та Півночі України [4, с.54-55]. Тут вони ставали вільними, могли жити на повних правах переселенців, їх не хто не розшукував. Про швидке збільшення населення говорить статистика: на 1864 рік тут проживало 5657 чоловік, у 1884 році - 20394, у 1905 році - 26000 та у 1915 році - 20390 чоловік. Займалися вони загалом землеробством та скотарством, поступово розвивалися садівництво та виноградарство.
Можна виділити ще один цікавий факт, судячи з усього матеріалу село Велика Знам'янка було заселене раніше ніж смт. Кам'янка-Дніпровська (тоді Мала Знам'янка). Як розповідають працівники музею, їх завжди питають, чому село таке довге. Проаналізувавши дані матеріали можна зробити висновок, що при заселенні всі старообрядці хотіли жити ближче до плавнів, тому вони селилися уздовж берега, а коли село почало зростати вшир, то його зрівняли з першою вулицею. Ця перша вулиця тоді називалась Червоною (а нині Леніна).
Природні умови сприяли розвитку скотарства та рибальства, однак у після формений період основним заняттям населення стало хліборобство, садівництво, городництво та виноградарство. Селяни орендували у Рогачицькій економії поміщицьку землю, відбуваючи панщину - так звану місячину, а також «світські» повинності, платили казенний податок - 56 копійок з ревізької душі. Оскільки такі податки для багатьох становили пересічно 12 карбованців 50 копійок з селянина.
Особливо тяжким було становище бідноти, яка хоч і користувалась земельними наділами, але не мала ні тягла, ні інвентарю та змушена була повністю або частково здавати свої наділи в оренду заможним селянам і йти в найми.
Таким чином, заселення села Велика Знам'янка відбулося у 1786 році. Основну масу переселенців складали старообрядці з с. Знам'янка Кіровоградської області у 1786 році. Вони були вихідцями з Молдавії, Румунії. Переселив їх сюди князь Г. Потьомкін, у якого було завдання заселити край, який відійшов Російській імперії. Розглянули умови переселення та подальший розвиток села.
Перспектива подальших досліджень у даному напрямку буде доцільною для встановлення загальної картини регіону. На даному етапі розвитку науки, усної історії, проводяться етнографічні експедиції, збираються щоденники, мемуари та інше, які можуть допомогти знайти унікальні свідчення та матеріали. Сучасна наука звертає більшу увагу на дослідження простого селянина, намагаються якомога більше дослідити цю інформацію з уст пересічного громадянина окремо від документальних матеріалів.
Джерела та література
Грязнов И. Год основания: [К 170-летию Каменки-Днепровской] // Знамя коммунизма. - 1956. - 19 декабря.
Історія міст і сіл УРСР. Запорізька область. - К., 1970.
Зетченко А. К 200-летию Каменки-Днепровской. Путь борьбы // Знамя труда. - 1985. - 21 декабря.
Зетченко А. Край мой - гордость моя. Каменка Днепровская: страница истории // Знамя труда. - 1980. - 25 октября.
Макидонов А.В. К светской и церковной истории Новоросии (ХУІІІ-ХІХ вв.). - Запорожье, 2004.
Памяти нашего прошлого // Знамя труда. - 1998. - 6 мая.
Максимчук Н. Г. Заселение старообрядцами села Большая Знаменка
В статье освещается заселение села Большая Знаменка, которое началось в 1786 году. Основную массу переселенцев составили старообрядцы из с. Знаменка (современной Кировоградской области). Переселил их сюда князь Г. Потемкин, у которого было задание заселить край, отошедший к Российской империи. Рассматриваются условия переселения и дальнешее развитие села. Ключевые слова: Большая Знаменка, заселение, Г. Потемкин, старообрядцы Maksymchuk N. G. Colonization of Velyka Znamyanka village by the Old Belivers
In this article it is reported that the setting of village Velyka Znam'yanka took place in 1786. It is informed that basic mass of migrants was staroobryadci from s. Znam'yanka of Kirovogradskaya region in 1786. They were migrants from Moldavia, Romania. The prince H. Potemkin transmigrated them here because he had had the task to populate this place which was taken by Russian empire. It is concluded that staroobryadci transmigrated three times while the best area for their dwelling was found.
Key words: Velyka Znamyanka, colonization, G.Potyomkin, Old Believers