Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





УДК 94(=411

УДК 94(=411.16):[37:328.123]477.6"18"

А. В. Ніколаєнко, А. В. Тарасов

ЄВРЕЇ В УЧНІВСЬКОМУ ОПОЗИЦІЙНОМУ РУСІ ПІВДНЯ УКРАЇНИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ СТ.)

У статті проаналізовано причини, організаційні форми опозиційного руху учнів-євреїв Півдня України другої половини ХІХ ст. Вказано на існування значної кількості учнів єврейського походження в діяльності учнівських гуртків. Відзначено, що опозиційний рух учнів-євреїв не становив окремої течії. Ключові слова: опозиційний рух, таємний гурток, Південь України, євреї.

Етнонаціональна політика, що проводилася урядом Російської імперії в другій половині ХІХ ст., містила чимало дискримінаційних положень, на реалізацію яких негативно реагувало населення багатонаціональної держави. Прояви проблем, викликаних складнощами у вирішенні етнічних питань, торкнулися й українських територій, в тому числі Півдня України, де проживала значна кількість різних національних меншин. Становище євреїв в Російській імперії було особливо складним через значну культурну, світоглядну, ментальну відмінність.

Слід відзначити, що характерною ознакою сучасної української історіографії стало стрімке зростання кількості праць присвячених дослідженню єврейської тематики. Так, в роботах Н.О. Щербак, О. Наймана [1; 2] та багатьох інших детально охарактеризовано урядову політику щодо єврейського населення. Разом з тим, окремі аспекти потребують подальшої наукової розробки. Серед таких слід відзначити необхідність опрацювання питання про участь учнів-євреїв в опозиційному русі Півдня України зазначеного періоду. Визначення причин опозиційних виступів, їх організаційних форм діяльності, особливостей учнівського єврейського руху поставлено за завдання дослідження.

Наприкінці 70-х років в м. Ананьєві було виявлено учнівський гурток, засновником якого був учень єврейської національності Мендель Гуревич. У своїй діяльності члени гуртка вивчали, окрім народницької, ще й літературу українофільського спрямування. В роботі цього гуртка, окрім учнів, взяли участь й педагоги. Так, в 1879 р. полковнику Де-Лазарі Одеського Жандармського Управління надійшло повідомлення, в якому засвідчується «1) ...що в учня 7 класу Бурхановського, що жив у вчителя названої гімназії [Ананьївська класична гімназія - А.Т.] з відома останнього, зберігається на горищі дому до 40 штук соціалістично- революційних творів, 2). що в утримувача квартири для гімназистів, єврея Ляховецького, проживає два учня 8-го класу: Герценштейн та Гольденберг, у яких майже щодня відбуваються збори, на яких читаються обурливі твори; 3). що книгами такого спрямування постачали останнього інспектор класів Стрижевський, у якого є різні заборонені видання, так наприклад твір Ласаля «Община», «Вперед», «Земля и Воля», а також деякі твори Драгоманова та малоросійською мовою. 4). що в квартирі гімназистів Герценштейна та Гольденберга є зброя, як вони пояснили в приватній розмові, для самозахисту на випадок обшуку... 5). що в їх квартирі проживав, і ймовірно проживає до теперішнього часу якась молода людина, що приїхала з Курська, на прізвище Зак - особистість вельми підозріла. 6). В Ананьєві проживає присяжний стряпчий ..., Сирота в квартирі якого також відбуваються часто збори, на яких в числі інших буває виключений з закладу, гімназист Волошин, що проживає у Сироти» [3, с.220].

З різних свідчень самих учасників гуртків в Ананьєві вдалося встановити їх чисельність в кількості 24 осіб. Майже всі вони були або дійсними, або колишніми вихованцями Ананьївської гімназії, серед них переважна більшість були євреями: Чикирський Вітольд, Зальцман Мордка, Ротман Яков, Штейн Неувім, Гершойго Соломон, Клейкман З., Осінський Лев, Чайковський Сигізмунд, Петкович Розеслав, Курдунян

Олександр, Томашевські Цезар та Юлій, Очковський, Фогель Янгель, Тімофеєв, Штейн І., Хайкеліс Ісаак, Френкель С., Байкальський І. [4, с.20], Григорович Владислав [4, с.43], Войдвіч [4, с.64], Осінський Михайло [4, с.87], Гуревич Мендель [4, с.150-151], Красніцкій [4, с.59] [останнього названо М. Гуревичем приватною особою - А.Т.]. Через доволі фрагментарні свідчення повні імена всіх учасників з'ясувати не вдалося.

Діяльність таємного гуртка в Миколаєві була менш масовою. Розпочалася вона з 1882 р. й в листах від 1 травня 1884 р. один з його учасників Є. Жолков повідомляє про «...утворений у них в гімназії «Товариський Союз», зі спеціальною касою та статутом - як одного з головних діячів серед гімназистів Жолков вказує на вихованця VIII класу Кирилова» [5, с.18]. Як ініціатор у створені «Товариського Союзу» Л. Кирилов мав писану програму діяльності. «В загальних рисах...програма містила в собі пункти: про створення читань для саморозвитку, про облаштування бібліотеки, про облаштування кас учнів і для допомоги революційній партії» [5, с.19]. З цих же листів стає відомо про «...утворених в квартирі Гохбаума читаннях, при цьому від 27 жовтня 1883 р. сказано: «ціль цих читань є саморозвиток. Читання ці доповнюються суперечками з приводу прочитаного...» [5, с.17]. На цих читаннях було приблизно до десяти осіб. Серед них: Леонтій Кирилов, Мордахай Гохбаум, Євсей Жолков, Сокальський, Дукельський, Швайцер, Атлас [5, с.18], Гумберг, Кучук, Клан [5, с.80-81].

На зборах гуртка читалися такі видання як «Історичні листи» Мартова («Мартов» - псевдонім П.Л. Лаврова), «Сутність конституції» Ласаля, «Що зробили для Росії Романови?» Мартова, «Робочий день» по Марксу і т.п.» [5, с.19]. Окрім цього слід додати про наявність в бібліотеці М. Гохбаума «.2-го тому твору Пісарева («Реалісти»)» [5, с.19].

Гурток мав декілька кас. «Кас у них було три. Одна влаштована усім VII класом для допомоги у потребах товаришів, не мала нічого спільного з двома іншими, які були гуртковими й призначались: одна для позик членів гуртка та закупівлі книг,


Сторінки: 1 2 3 4