на долгосрочные затраты по имению", - це ще більше ускладнювало положення зайомщиків. Циркуляр вимагав від відділень банку стежити належним чином, щоб цей кредит використовувався строго за призначенням - на обігові кошти маєтків [9, с.36-37].
Відділення банку ще із середини 1890-х років приділяли увагу до організації дрібного кредиту: це стимулювалося виданням нового закону у 1904 р., який покладав на Державний банк "попечение о развитии мелкого кредита и руководительство деятельностью учреждений мелкого кредита всех типов". З кінця 1899 р. банк починає надавати позики виникаючим позичковим ощадним товариствам на основний капітал. Після 1904 року надання позик банком для основних капіталів цим установам ще більше розширювалося. На 1 січня 1910 р. їхній розмір становив (по 4171 товариству) 5,9 млн. крб. [7, с.76,82-84]. На думку С.Н. Прокоповича, розширення таких операцій Державним банком "стесняло" діяльність земств, які активно займалися організацією позичкових ощадних товариств. Тільки після 1904 р. земства знову змогли активізуватися у сфері дрібного кредиту [13, с.139].
Цікавою можна назвати історію створення першого в Росії Бердянського Союзу товариств дрібного кредиту. В 1898 р. Бердянське товариство звернулося до помічника управляючого Комітету по справам дрібного кредиту А.А. Береті із проханням розглянути проект майбутнього об'єднання. Звернення саме до Береті було не випадковим. До свого призначення на вищеназвану посаду він довгий час керував Бердянським відділенням Державного банку. За час роботи на посаді директора Бердянського відділення Державного банку Береті значно допоміг заснуванню кредитних і ощадно-позичкових товариств у Бердянському та Мелітопольському повітах Таврійської губернії. В 1898 р. він сприяв розгляду проекту Бердянського Союзу позичково-ощадних і кредитних товариств. У 1902 р. статут було затверджено, про це А.А. Береті особисто повідомив земляків телеграмою [14, с.41-44].
Операції установ дрібного кредиту поступово розширювалися. У 1910 р. через позичково-ощадні товариства було надано позик на 235 млн. крб., т. є. по 124.2 крб. у середньому на кожного члена. їхній розвиток забезпечував стабільність цін на сільськогосподарські продукти.
Важливим аспектом в діяльності Державного банку була підтримка Селянського та Дворянського земельного банків, приватних комерційних банків. Взаємодія Державного банка із різними галузями народного господарства (кредитні операції та ін.) все більше здійснюється через приватні комерційні банки. На думку В.Я. Лаверичева, вони стають невід'ємною частиною фінансової системи держави. За період 1900-1907 рр. загальний розмір кредитів Державного банку приватним кредитним установам збільшився з 286.7 млн. до 1330.2 мли. крб., але потім знову скоротився до 1015.5 млн. крб. у 1908 р. і 989.5 млн. крб. у 1909 р. Але у 1914 р. знову ці операції знову зросли [15, с.54].
Таким чином, Державний банк на Півдні України через свої відділення підтримував економічні заходи уряду щодо підтримки і фінансування народного господарства регіону. Він був одним із тих важливих елементів, які сприяли розвитку приватних та державних підприємств, ще до зміцнення комерційних банків.
Після витискання Державного банку із його основних сфер діяльності комерційними банками, він зайняв нові позиції, особливо в кредитуванні товариств дрібного кредиту. Таким чином, стали доступні позики селяням та сприяло розширенню хлібної торгівлі на Півдні України.
Джерела та література
Андриевский И.Е. Банки // Энциклопедический словарь. - Т.ІУ. - СПб.: Тип. А.О. Брокгауз и И.А. Эфрон, 1891.
Адрес-календарь Севастопольского градоначальства на 1910 г. и путеводитель по градоначальству. - Севастополь. 1910.
Бовыкин В.И. Россия накануне великих свершений. - М.: Наука. 1988.
Гиндин И.Ф. Государственный банк и экономическая политика царского правительства (1861-1892 гг.). - М., 1960.
Центральний державний архів Автономної республіки Крим (далі - ЦДААРК) - Ф.672 - Оп.1 - Спр.2.
Погребинский А.П. Очерки истории финансов дореволюционной России XIX - нач. XX вв. - М.: Госфиниздат, 1954.
Государственный банк. Краткий очерк деятельности за 1860-1910 годы. - СПб., 1910.
Боголепов М.И. Государственный банк и коммерческий кредит // Банковская энциклопедия. - К., 1914. - Т.1.
9. Секретные циркуляры Государственного банка конторам, отделениям и казначействам, последовавшие с 1 января 1912 г. по 1 января 1915 г. - Пгд., 1915.
ЦДААРК. - Ф.221. - Оп.1. - Спр.1113.
Китанина Т.М. Хлебная торговля России в России в 1875-1914 гг. Очерки правительственной политики. - Л.: Наука, 1978.
ЦДААРК. - Ф.70. - Оп.1. - Спр.407.
Прокопович С.Н. Кооперативное движение в России. - М., 1918.
25 лет строительства сельскохозяйственной кооперации / под редакцией О. Одинцова. - Харьков, 1927.
Лаверычев В.Я. Крупная буржуазия в пореформенной России 1861-1900. - М., 1974.
Стойчев В. М. Государственный банк на Юге Украины во второй половине XIX- в начале XX века
В данном исследовании рассматривается деятельность Государственного банка на Юге Украины во второй половине XIX - в начале XX века. Автор исследовал историю становления и развития банковской сети Государственного банка на Юге Украины. На основе выявленных архивных документов о деятельности отделений Государственного банку автор раскрывает неизвестные страницы истории развития банковского дела на Юге Украины. Статья рассчитана на историков, краеведов, и всех кого интересует история банковского дела на Украины.
Ключевые слова: Государственный банк, коммерческие банки, операции, кредит, залог.
Stoychev V. M. State bank in the south of Ukraine in second half XIX - in the beginning of XX century
In the given research activity of the State bank In the south of Ukraine In second half XIX - In the beginning of XX century