спеціальних досліджень стала введена з 1896 р. реєстрація усіх випадків травмування на спеціальних картках, вироблених санітарними лікарями [31, с.135]. Розробка лікарем М. Тезяковим карткового матеріалу по Єлисаветгадському повіту дозволила з'ясувати найбільш небезпечні сільськогосподарські машини і знаряддя, статевовіковий склад постраждалих, основні причини і характер ушкоджень. Так, переважна частка травмувань була отримана працівниками під час роботи на кінних молотилках (59,5%), з віялками (13,9%) та саможатками (12,6%) [31, с.135].
Серед постраждалих домінували чоловіки (38,2%), хоча досить суттєвими також були частки травмованих жінок (23,8%), підлітків 10-15 років (20,3%) і дітей до 10 років (17,7%), що було наслідком участі всіх членів родини у сільськогосподарських роботах [31, с.136]. Серед найбільш поширених причин травмувань були: необережність (50,5%), малолітство (33%), нетверезість, нічна робота тощо (13,4%) [31, с.137]. Також травмування були наслідком незнання робочими основних правил безпеки і відсутності у більшості машин захисних пристроїв [25, с.126].
З метою підвищення безпеки праці санітарний лікар пропонував заборонити вечірні та нічні роботи, не допускати нетверезих та осіб віком до 16 років до машин і знарядь, стягувати штрафи з їх власників за невиконання правил техніки безпеки [31, с.142-43]. М. Тезяков також пропонував розробити проект страхування працівників від травмувань і наполягав на призначенні особам, травмованим сільськогосподарськими машинами і знаряддями, утримання за рахунок власника, якщо ушкодження сталося з його вини [25, с.155].
Таким чином, вивчення категорії сільськогосподарських працівників у санітарному відношенні засвідчило високий рівень їх захворюваності та поставило земців перед необхідністю вжиття заходів для покращення їх медико-санітарного становища. Це сприяло організації земством спеціального нагляду за сезонними заробітчанами та розробки цілої низки заходів для профілактики і боротьби з поширюваними ними хворобами та підвищення безпеки їх праці.
Джерела та література
Карпов Л.Н. Земская санитарная организация в России. - Л., 1964.
Гринина О.В. Комплексные санитарно-статистические исследования второй половины XIX века // Очерки истории отечественной санитарной статистики. - М., 1966.
Каган С.С. К столетию земской медицины на Украине // Очерки истории русской общественной медицины (К столетию земской медицины): сб. ст. - М., 1965.
Каган С.С. Академик А.В. Корчак-Чепурковский - выдающийся социальный гигиенист // Материалы к истории гигиены и санитарии на Украине. - К., 1962. - Т.2.
Страшун И.Д. Об истоках земской санитарии на Украине (полтаво-херсонский период) // Материалы к истории гигиены и санитарии на Украине. сб. ст. - К., 1962. - Сб. 2.
Страшун И.Д. Полвека земской медицины (1864-1914) // Очерки истории русской общественной медицины (К столетию земской медицины): сб. ст. - М., 1965.
Хорош И.Д. Развитие санитарного дела в условиях земской медицины на Украине // Материалы к истории гигиены и санитарии на Украине: сб. ст. - К., 1962. - Сб. 2.
Майстренко О.А. Роль Херсонського земства в медичному обслуговуванні населення у 1865-1917 рр.: дис... канд. іст. наук. - К., 2006.
Рубан Н.М. Розвиток земської медицини в Україні (1865-1914 рр.): дис... канд. іст. наук. - Донецьк, 2004.
Протоколы Х съезда врачей и членов управ Херсонской губернии (22-29 августа 1886 г.) // Сборник Херсонского земства (далі - СХЗ). - 1887. - №1.
Хозяйственно-статистический обзор Херсонской губернии за 1891 год (Приложение к общему административному отчету Херсонской губернской земской управы) // СХЗ. - 1892. - №9.
Отчет о деятельности санитарного врача Елисаветградского уезда Н.И. Тезякова с ноября 1889 по август 1890 г. // СХЗ. - 1890. - №9.
ХІІ съезд врачей и членов управ Херсонской губернии в г. Херсоне (10-17 сентября 1891 года) // СХЗ. - 1892. - №1.
Кохан А.И. Первые программы исследования условий труда и быта сельскохозяйственных рабочих России // Советское здравоохранение. - 1976. - №10.
Протоколы заседаний съезда земских врачей и членов управ Херсонской губернии с 23 по 26 июня 1875 года // СХЗ. - 1875. - №8.
Исторический очерк деятельности Херсонского губернского земства за 1865-1899 годы: В 3-х вып. - Херсон, 1905. - Вып.2.
О различных ходатайствах и постановлениях уездных собраний по санитарной части. Доклад губернской управы земскому собранию XXV очередной сессии 1889 г. // СХЗ. - 1889. - №9.
Кириленко Т.Г. П.Н. Диатроптов и его вклад в строительство советского здравоохранения // Советское здравоохранение. - 1988. - №8.
Уваров М.С. Программа исследования пришлых рабочих и надзора за ними // СХЗ. - 1889. - №3.
Кудрявцев П. Пришлые сельскохозяйственные рабочие на Николаевской ярмарке в м. Каховке Таврической губернии и санитарный надзор за ними в 1895 году. Доклад ХШ губернскому съезду врачей и представителей земских управ Херсонской губернии. - Херсон, 1896.
Циркуляр Елисаветградской санитарно-исполнительной комиссии землевладельцам Елисаветградского уезда // СХЗ. - 1893. - №7.
Хижняков В.В. Положение рабочих в сельском хозяйстве в санитарном отношении. Доклад губернскому совещанию (XIV съезду) врачей Херсонской губернии. - Херсон, 1899.
Совещание санитарных врачей при Херсонской губернской земской управе (15-19 января, 12-14 апреля 1896 г.) // СХЗ. - 1897. - №3.
Программа для разработки материала о пришлых рабочих по регистрации на лечебно-продовольственных пунктах в 1895-1896 гг. (составленная санитарными врачами И.Н. Козубовым, П.Ф. Кудрявцевым и Н.И. Тезяковым) // СХЗ. - 1897. - №3.
Тезяков Н. Сельскохозяйственные рабочие и организация за ними санитарного надзора в Херсонской губернии (по материалам лечебно-продовольственных пунктов в 1893-1895 гг.). - Херсон, 1896.
Тезяков Н.И. Рынки найма сельскохозяйственных рабочих на Юге России в санитарном