Европейцы появились в Бирме в XVI в. Однако, учитывая все то, что мы знаем о полном отсутствии до 1600 г. и позже интереса к датировкам как в Индии, так и в Китае, выскажем следующее подозрение: вряд ли бирманская эра могла быть введена ранее XVII в. (уж не в 1638 ли году она стартовала?!). А если так, то в бирманской истории придется отождествить еще немало десятков пар правителей, разнести иных из них по параллельно правившим династиям и одновременно существовавшим королевствам, городам-государствам и царствам или просто удалить их из истории как объекты филологической суперактивности "более ранних хроник".

Источники и литература

Морозов Н.А. Христос. История человеческой культуры в естественно-научном освещении. - М., 1997-1998. - Т.1-7.

Фоменко А.Т. Методы математического анализа исторических текстов. Приложения к хронологии. - М., 1996.

Носовский Г.В., Фоменко А.Т. Математическая хронология библейских событий. - М., 1997.

Носовский Г.В., Фоменко А.Т. Библейская Русь. - М., 1998. - Т.1.

Берзин Э.О. Юго-Восточная Азия с древнейших времен до XIII века. - М., 1995.

Городецкий М.Л. Династические параллелизмы в "новой хронологии" // Мифы новой хронологии - М., 2001.

Рыжов К.В. Все монархи мира. Древний Восток. - М., 2001.

Gabowitsch Eugen, China: wie entstand und wie richtig ist die Chronologie des Altertums? // Zeitensprьnge - 1999. - Heft 1, 118-129.

Gabowitsch Eugen, Ьberzeugen oder informieren? Noch einmal zu Morozows HYPOThesen, Zeitensprьnge. - 1999. - Heft 1, 130-137.

Gabowitsch Eugen, Die GroЯe Mauer als ein Mythos: Errichtungsgeschichte der Chinesischen Mauer und deren Mythologisiereng // EFODON Synesis. - Nr. 36, 1999. - Heft 6 (November / Dezember), 11-14.

Gabowitsch Eugen, Chinesische astronomie contra chinesische Geschichtsschreibung // EFODON Synesis - Nr. 45. - 2001. - Heft 3 (Mai / Juni), 10-16

УДК: 94(477.72)

О. В. Герінбург

ВИВЧЕННЯ ЗЕМСЬКИМИ ЛІКАРЯМИ ХЕРСОНСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ МЕДИКО-САНІТАРНОГО СТАНУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПРАЦІВНИКІВ

Автор статті зосереджує увагу на висвітленні результатів вивчення земськими лікарями Херсонської губернії медико-санітарного становища сільськогосподарських працівників - їх захворюваності та соціально-побутових умов. Дослідження херсонських лікарів сприяли розробці земством спеціальних заходів для підвищення рівня здоров'я та безпеки праці аграріїв.

Ключові слова: Херсонська губернія, земство, демографічні дослідження, санітарна статистика, сільськогосподарські працівники, захворюваність, соціально-побутові умови.

Науковий інтерес до земських статистико-демографічних досліджень обумовлений низкою чинників: відсутністю спеціального дослідження земських демографічних робіт, необхідного для створення цілісної картини історичного розвитку України у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.; високим евристичним потенціалом земських статистичних матеріалів; важливістю використання історичного досвіду земських установ для вивчення і вирішення сучасних демографічних проблем; розгортанням історико-краєзнавчих та міждисциплінарних досліджень тощо.

Важливе значення для вивчення демографічної ситуації у Херсонській губернії мала земська санітарна служба, до обов'язків якої входила розробка цілої низки демографічних напрямів - вивчення природного руху, фізичного розвитку і захворюваності населення, впливу соціально-економічних факторів та окремих категорій мешканців на стан здоров'я у регіоні тощо. Особливу увагу санітарні лікарі Херсонського земства приділяли вивченню медико-санітарного становища сільськогосподарських працівників, особливо сезонних заробітчан, - їх захворюваності та впливу соціально-побутових умов на рівень здоров'я. Висвітлення результатів відповідних земських досліджень є метою даної статті, адже попри увагу науковців до здобутків земської санітарії в Херсонській губернії [1-9 та ін.], методологічні засади цих досліджень, статистико- демографічні відомості та практичні рекомендації, вміщені до праць санітарних лікарів Херсонського земства, не отримали належного висвітлення в науковій літературі.

Вивченню впливу соціально-побутових умов життя сільськогосподарських робітників на медико- демографічну ситуацію в регіоні санітарні лікарі Херсонського земства приділяли особливу увагу, що визначило новий важливий напрям у розвитку вітчизняної санітарії. У першу чергу, лікарі цікавилися з'ясуванням ролі прийшлих працівників у поширенні сифілісу [10, с.31-32; 11, с.41] та трахоми [12, с.87; 13, с.475].

Першість санітарних лікарів Херсонського земства у вивченні умов праці і побуту сільськогосподарських робітників була обумовлена масштабним напливом сезонних заробітчан до губернії внаслідок інтенсивної капіталізації аграрного сектору південного регіону після скасування кріпацтва, наявністю великих приватновласницьких землеволодінь при низькій щільності населення і пов'язаною із цим потребою у робочій силі, низьким рівнем життя і оплати праці у регіонах виходу прийшлих працівників тощо [4, с.282; 7, с.36; 14, с.70].

Необхідність покращення санітарного стану в губернії та розуміння шкідливого впливу найманих робочих на стан здоров'я місцевого населення висунуло перед земцями завдання організації санітарного нагляду за сільськогосподарськими працівниками, умови проживання і праці яких негативно впливали на їхній стан здоров'я. Вже на ІІ (1875) та IV (1877) губернських з'їздах лікарів було визнано необхідність нагляду за робітниками для профілактики поширення сифілісу серед населення губернії [15, с.36; 16, с.273]. Однак тривалий час практичних дій у цьому напрямі не було проведено через відсутність санітарної організації, спеціальних програм досліджень і недостатню кількість земських лікарів [14, с.71]. Лише у

р. ХІ з'їзд лікарів губернії включив виконання цієї роботи до обов'язків санітарних лікарів [16, с.273], а у

р. губернський з'їзд та нарада санітарних лікарів ухвалили