Стосовно зміни голосної (Рось-Русь), то це звичайне явище, пояснень якому може бути кілька. По-перше, правопис цього іменника (у даному разі гідроніма, у більшості випадків - етноніма або топоніма) не був стабільним. У давніх письмових джерелах часто зустрічаються варіанти Роусь, роуськіє і т.ін. [13.-С.117-124]. По-друге, давні переписувачі, не розібравшись з географією маршруту Гзи, могли розуміти це місце тексту так, як і дослідники XIX-XX ст., і свідомо написати гідронім через "о". І останнє. У першому виданні 1800 р. було дещо сумнівне "Рсіи", що теж не виключає можливість невдалої кон'єктури, внесеної першими видавцями.

Таким чином, виходячи з наведених спостережень, слід дійти висновку, що р. Рось "Слова о полку Ігоревім" та р. Русь пізньосередньовічних джерел - це одна і та ж річка, що протікала приблизно посередині шляху з Путивля до Рильська. Це знімає протиріччя між інформацією писемних джерел, географічними реаліями та логікою руху хана Гзи під час походу у Посеймя.

Джерела та література

Слово о полку Игореве / Под ред. В.П. Андриановой-Перетц. - М.; Л., 1950.

Ипатьевская летопись. - М., 1962.

Татищев В.Н. История Российская. - М., 1964. - Т. III.

Словарь-справочник "Слова о полку Игореве". - Л., 1978. - Вып. 5.

Рыбаков Б.А. "Слово о полку Игореве" и его современники. - М., 1971.

Рыбаков Б.А. Петр Бориславич. Поиски автора "Слова о полку Игореве". - М., 1991.

Творогов О.В. Рось // Энциклопедия "Слова о полку Игореве". - СПб., 1995. - Т. 4.

Книга Большому Чертежу. - М.; Л., 1950.

Анпилогов Г.Н. Бортные знамена как исторический источник (По Путивльским и Рыльским переписным материалам конца XVI и 20-х годов XVII в.) // Археология СССР. - 1964. - №4.

Русіна О.Б. Грамоти Новгород-Сіверському Спасо-Преображенському монастирю (у копіях севського походження) // Український археографічний щорічник. - К., 1993. - Вып. 2.

Німенко Н.А., Звагельський В.Б. Грамота XVII ст. щодо землеволодіння у Путивльському повіті // Сумська старовина. - Суми, 2001. - № VIII-IX.

Звагельський В.Б. До питання про історико-географічні реалії Ігоревого походу // Словознавство. - К.; Суми; Путивль, 2000. - Вип. I.

Енциклопедичний словник літописних географічних назв Південної Русі. - К., 1985.

13 Schabas. Стор. 249.

30 Цитую за: Голод 1932-1933 років в Україні: причини та наслідки. - К.: Наукова думка, 2003. - С. 427.

37 Тезу "п'ємонського принципу" недавно розробляв американський історик Тері Мартін. Terry Martin, The Affirmative Action Empire. Nations and Nationalism in the Soviet Union, 1923-1939. Ithaca and London, 2001.

41 Усі цитати з цього документа за: Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. Київ, 1990. Стор. 291-294.

45 Трагедия советской деревни. Т. 3. Стор. 407-414. Цитований дальше лист на стор. 409. Розуміється, ці листи не були надруковані в газеті.

47 Про судьбу цього документа в історичній літературі та політичному дискурсі дивись. Roman Serbyn, "The Ukrainian Famine of 1932-1933 as Genocide in the Light of the UN Convention of 1948", The Ukrainian Quarterly. Vol. LXII, N. 2 (Summer 2006). Стор. 189-199.

У зв'язку з тим, що діяльність меншовиків та прибічників В. Леніна у середовищі торговельних моряків на початку ХХ ст. автор докладно висвітлює в своїй монографії "Моряки и политика" (Дніпропетровськ, 1993), цього питання він вважає можливим у статті не торкатися.