Пояснення причин безуспішної діяльності дорожної комісії було знайдено у службовій записці херсонського губернатора від 1862 р., яку він надав головному керівнику шляхів сполучень. У записці була викладена пропозиція влаштувати шосе по тракту, який пролягав через всю губернію, від кордонів

Полтавської губернії до міста Миколаєва, з гілками до Одеси і Херсона. "В Херсонській губернії, - говорилося у записці, - майже кожного року витрачаються будівельною і дорожною комісією великі суми на ремонт дорожних будов; а між тим мости, гаті, плотини не задовольняють становища. Поштові дороги ніколи не знаходяться у доброму стані, а восени і весною, під час розливу рік, стають дуже важкими" [6, с.4].

В 1862 р. на незадовільний стан поштових доріг в Херсонській губернії звернув увагу і сам головний керівник шляхів сполучень. Після скасування в 1863 р. будівельної і дорожної комісії, за його наказом, члени повітових управ здійснили огляд поштових доріг у повітах Херсонської губернії. В результаті огляду виявилося, що всі дорожні будови на ділянці від Кременчука до Єлисаветграда вимагали найскорішого ремонту [6, с.4-5].

На стан поштових доріг Херсонської губернії звернув увагу О.Шмидт. В книзі "Матеріальї для географіи и статистики Россіи Херсонської губернії" він вказав основні тракти поштових доріг із кількістю верст і поштових станцій:

Санкт-Петербурзький тракт пролягав із Києва до Новомиргорода, Єлисаветграда, Миколаєва, Херсона до Берислава (з переправою до Каховки), нараховував до міста Каховки Таврійської губернії 365% верст і 20 поштових станцій;

Московський тракт пролягав через Харків, Полтаву, Кременчук до Єлисаветграда, Ольвіополя (з гілкою до Балти у місто Кишинів) і Вознесенська до Одеси, нараховував від Кременчука 460 верст і 23 поштові станції;

Тракт від Одеси до Санкт-Петербурга пролягав через Ананьєв, Балту (Житомир, Могильов і Витебськ) і нараховував 186 верст і 12 поштових станцій;

Тракт від Одеси до міста Миколаєва нараховував 126% верст і 8 поштових станцій;

Тракт від Берислава до Катеринослава проходив через Московський тракт до станції Базавлук і нараховував 100 верст і 7 поштових станцій;

Тракт від Тирасполя до Одеси нараховував 100% верст і 6 поштових станцій (від Тирасполя відділялася гілка на Бендери, яка нараховувала 12 верст);

Тракт від Тирасполя до Дубосар нараховував 58% верст і 3 поштові станції;

Тракт від Кишинева до Балти - 92% версти і 7 поштових станцій;

Тракт від Очакова до Варварівської станції - 50% верст і 2 поштові станції;

Тракт від Очакова до Чемерлеєвської станції і від Анчекраку до Миколаєва - 63 версти і 2 поштові станції;

Тракт від Овідіополя до Одеси і Аккерману - 31 версту і 2 поштові станції;

Тракт від Новогеоргієвська до Павлиської станції (на Московсько-Одеському тракті) нараховував 28% верст і 1 поштову станцію [7, с.247].

Вказані шляхи увійшли до складу доріг, прийнятих губернським земством від дорожної комісії.

В описі Херсонської губернії О.Шмидт навів відомості про стан поштових шляхів сполучення. Так, на шляху, який вів із Новомиргорода до Єлисаветграда, у трьох верстах від Шестаківської станції, військовими поселенцями був влаштований притулок для обозів, які спіткала негода. Тут нерідко зупинявся транспорт, який, спустившись до оврагу, не міг піднятися на гору. До влаштування притулку, у часи сильної негоди із завірюхою і ожеледицею, гинули не тільки тварини, але й люди. Дороги у суху пору року були у задовільному стані, а у дощову становили всілякі труднощі для руху. Ось як описує стан доріг О.Шмидт: "Обозы даже в большую грязь движутся степью, хотя весьма медленно, но безостановочно, если животные не изнурены или не сноровлены. Встречается переезд через балку и начинается истинное бедствие для обоза. Весь транспорт или валка останавливается и лошадей, или волов впрягают поочередно в телеги и возы, в пристяжку или цугом. Люди, сопровождающие весь транспорт, принимают деятельное участие криком и делом - истязанием животных, передвигая транспорт через балку. Если обоз или балки велики, то тратится на это несколько часов времени, весьма дорогого в короткие осенние и зимние дни, и кончается обыкновенно тем, что большая часть животных совершенно выбивается из сил" [7, с.247]. На щастя, в результаті нетривалості зими, дороги у поганому стані знаходилися не довго, не більше 3-4 місяців на рік.

По дорогам херсонських поселень і по поштовому тракту із Миколаєва до Херсона, були розположені кам'яні піраміди. Ними у шаховому порядку була обставлена дорога по обидва боки через 100 саженців одна від одної. Для того, щоб зробити більш помітними у темну ніч і снігову зиму, їх фарбували двома кольорами: п' єдестал - білою, а верх - жовтою або червоною глиною. Після скасування управління військовими поселеннями, яке підтримувало в належному стані пірамиди, вони були зруйновані. На поштовій дорозі із Херсона до Катеринослава зустрічалися також кам'яні пірамиди, які були збудовані для проїзду Катерини ІІ і підтримувалися за рахунок населення у часи дореформеного періоду [7, с.247].

Поштові дороги ввійшли у розпорядження Херсонського губернського земства у 1865 році (див. Таблиця).

Складено за: Исторический очерк деятельности Херсонского Губернского Земства за 18651899 гг. - Выпуск ІІ. - Издание Херсонской Губернской Земской Управы. - Херсон: Паровая типолитография наследн.