23 Из рукописей ЕЗ.Барсова II ЧОИДР. - 1SS4. - Ч.2. - O^.V. - № 2. - С.3; Яков- лeвa T. Гетьманщина в другій половині 50-х років XVII століття... - С.237.

24 Провісником майбутньої конфліктної осі «гетьманський уряд - січове товариство» став антигетьманський виступ на Запорожжі ще взимку 1650 р. на чолі з козаком До- монтівської сотні Черкаського полку Я.Худолієм. Хмельницький стратив самопроголо- шеного гетьмана та рішучими діями придушив заколот. Однак, природно, цим конфлікт не було вичерпано. I під час чергового послаблення гетьманської влади (викликаного хворобою Хмельницького) навесні 1657 р. Запорожжя знову стає центром антигетьманських заворушень і звідти лунають погрози «йти на гетьмана и на писаря и на [пол]ковников и на иных начальных де...». Природа конфлікту, як видно із заяв запорожців, лежала насамперед у площині соціальних протиріч - «...розграбить и побить за то, что де они гетман и писарь и полковники и иніе начальніе люди со всех городов, с ранд, и с сел и деревень емлют себе поборі большие и тем самым они [бога]теют, а им козакам ничего не дают» (цит. за: Cмoлiй B.A., Cтenaнкoв B.C. Правобережна Україна... - С.25).

25 Акты ЮЗР. - Т.7. - C.1S7.

26 Там же. - C.1SS-1S0, 103.

27 Там же. - Т.4. - С.51, 78 та ін.

28 Див.: Гoрoбець B.M. Запорозький Кіш у політичній структурі козацької України (друга половина ХVII - початок ХVШ ст.) // Запорозьке козацтво в українській історії, культурі та національній самосвідомості. - Київ; Запоріжжя, 1997. - С.33-43.

29 Czart., 399. - S.255; Kubala L. Wojny dunskie i pokoj oliwski. 1657-1660. - Lwow, 1922. - Dod.XIV. I дійсно, отримавши листа з Варшави, хан негайно відправив на допомогу Виговському татар, про що 14 травня інформував Яна Казимира, одночасно закликаючи його також направити в Україну війська на допомогу гетьману // Ibid. - S.443.

30 Акты ЮЗP. - Т.10. - С.242-243; Т.11. - С.764-765.

31 Див.: Pуccкaя историческая библиотека. - Т.8. - Санкт-Петербург, 1884. - С.1240; Гoрoбець B.M. Від союзу до інкорпорації... - С.16-17.

32 Див.: Czaplinski W. Proby reform panstwa w czasie najazdu szwedskiego // Polska w okresie drugiej wojny polnocnej 1655-1660. - Warszawa, 1957. - T.1. - S.303-329.

33 Koрдубa M. Боротьба за польський престіл по смерті Володислава IV // Жерела до історії України - Pуcи. - Л., 1911. - Т.12. - С.55-58; Kubala L. Jerzy Ossolinski. - Lwow, 1883. - S.206-230; Sysyn F. E. Between Poland and the Ukraine: The dilema of Adam Kysil. 1600-1653. - Harward, 1985. - P. 160-163; Kaчмарчик Я. Назв. праця. - С.87-90; Cмoлiй BA., Cmепaнкoв B.C. Українська державна ідея... - С. 42-44.

34 Придворний історик Яна II Казимира Веспасіан Коховський, рефлексуючи з приводу гадяцьких домовленостей із козаками, записав таке: «Це вікопомне склеювання знову в одне відщепленого дерева сталося в день 16 вересня в обозі під Гадячем 1658 року» // Kochowski W. Historya panowania Jana Kazimierza. - Poznan, 1840. - T.1. - S.365.

35 Kрoль П. Коронна шляхта і Гадяцька унія // Гадяцька унія 1658 року. - К., 2008. - С.148-176.

36 Цит за: Kubala L. Wojny dunskie... - Dod.№ХVШ. - S.544.

37 Ibid. - S.442.

38 Про Переяславську раду та переяславські переговори 1658 р. див: Якoвлiв A. Українсько-московські договори в XVII-XVIII віках. - Варшава, 1934. - С.78-79.

39 Kubala L. Wojny dunskie... - S.103.

40 Цит за: Kubala L. Wojny dunskie... - Dod.№ХIХ. - S.545-546.

41 Ibid.

42 Опоненти ідеї якнайшвидшого примирення з Військом Запорозьким напередодні сейму 1658 р. свої погляди виклали у творі «Політичний дискурс перед великим сеймом варшавським, з ким ґрунтовно мир укласти, тобто з московітом, чи зі шведом», де наполягали на першочерговості замирення з Москвою як запорукою успіху і в протистоянні зі Швецією, і в поверненні України під владу короля: «унія наша з Москвою поверне нам козаків» // Pisma polityczne... - T.1. - Krakow, 1885. - S.213-216.

43 Гарасимчук B. Матеріали до історії козаччини. - С.76-82.

44 Ширше див.: Гoрoбець B. Еліта козацької України в пошуках політичної легітимації: стосунки з Москвою та Варшавою, 1654-1665. - К., 2001.

45 Там само.

46 Зокрема, !ван Груша у листі до короля від 10 травня 1658 р. закликав «цю пору [для миру] не тратити», а перед тим, у листі від 29 квітня Тимофій Носач - «із зичливості до вітчизни» - майже дослівно запевнював у тому ж Беньовського (Kubala L. Wojny dunskie... - S.244, 540-541).

47 ПКК. - ТЛИ. - С.270.

48 Там же.

49 Гарасимчук B. Матеріали до історії козаччини. - С.75.

50 Там само. - С.85.

51 Текст Зборівської угоди відомий із чотирьох майже ідентичних копій: Archiwum Panstwowe w Krakowie, Zb. Rusieckich. - Rkps.31. - S.63-66; Zb. Pinoccich. - Rkps.363. - С.427-429; Bioblioteka Czartoryskich w Krakowie. - Rkps.144. - S.437-440; Biblioteka PAU w Krakowie. - Rkps.2253. - K.62v-63v. Звірений з усіма цими списками опублікований варіант угоди вміщено