Мовна ситуація, криваві дати нашої минувшини, зокрема голодомор 1932—1988 рр., наркоманія і алкоголізм, виправні колонії, стан медицини, забруднення навколишнього середовища, хижацьке використання родючих земель, побутові проблеми міста і села, Афганістан — ось теми, що не сходять зі сторінок газет і журналів.

Увійшла в літературу тема Чорнобиля, їй присвячено поеми С. Иовенко "Вибух", Б. Олійника "Сім", І. Драча "Чорнобильська мадонна", повість Ю. Щербака "Чорнобиль", роман В. Яворів* ського "Марія з полином у кінці століття" тощо.

Після заборони знову побачили світ твори В. Винниченка, М. Хвильового, М. Зерова, Г. Косинки, Є. Плужника та ін. Знайшли свого читача твори В. Стуса, І. Світличного, Є. Сверстюка, подружжя Ігоря та Ірини Калинців, В. Голобородька, В. Рубана тощо, чию діяльність щодо захисту української літератури та мови в минулі часи розцінювали як націоналістичну. Повернувся на рідну землю з вимушеної еміграції письменник і правозахисник М. Руденко, знову повноголосо зазвучала поезія Л. Костенко. Плідно продовжує традиції української літератури талановита молодь — В. Герасим'юк, І. Римарук, О. Забужко, М. Тимчак, І. Малкович, І. Маленький, Г. Пагутяк, П. Гірник та ін.

На жаль, скорочується мережа бібліотек в Україні. Лише в 1994 р. вона зменшилася на 910 одиниць, а книжковий фонд — на 13 130 тис. примірників. Тільки в Одеській області спостерігається збільшення загального фонду книг і журналів на 1458 примірників при деякому скороченні мережі.

Повільно змінюється структура книжкового фонду книг і журналів рідною мовою. Якщо питома вага книг і журналів рідною мовою у 1990 р. становила 31,8 % ,то в 1993р. — 36,3 %. Українські книги займають більше 50 % у загальному фонді лише у Львівській і Тернопільській областях.

Розроблена і затверджена Президентом Державна програма розвитку національного книговидання і преси була розрахована до 2000 р. У нинішній надзвичайно складній економічній ситуації державні кошти спрямовуються на пріоритетні її напрями — зокрема, на видання шкільних та вузівських підручників, яких у 1994 р. було випущено лише 37 % до потреби.

У важкому стані перебуває музичне мистецтво. Концерти класичної музики відбуваються у напівпорожніх залах. Більшість молоді, на жаль, віддає перевагу низькопробним шоу-програмам, під впливом яких формуються її естетичні смаки, хоча фестивалі сучасної української пісні та популярної музики засвідчили невмирущість національного пісенного і музичного мистецтва. Увагу всього світу привернув, зокрема, всеукраїнський фестиваль сучасної молодіжної музики "Червона рута", започаткований 1989 р. у Чернівцях.

Відроджується українське драматичне мистецтво. Виникли нові драматичні колективи, театри-студії. Відбувається демократизація образотворчого мистецтва. Розширюється виставкова діяльність художників різних напрямків.

Таким чином, національно-духовне відродження України — багатогранний і складний процес, який зіткнувся з рядом проблем та труднощів. Його послідовне та всебічне здійснення стане запорукою піднесення рівня національної свідомості широких верств українства. А без цього немислимий успіх українського державотворення.

Література

1. Алексеєв 20., Кульчицький С, Слюсаренко А. Україна на зламі історичних епох. — К., 2000.

2. Вибори в Україні 1994 року. — 2-ге вид., доп. — К., 1995.

3. Дужий /7. Українська справа: вчора і сьогодні. — Л., 2002.

4. Історія України: нове бачення / Під ред. В. Смолія. — Т. 2. — К., 1996.

5. Коваленко А. Розвиток виконавчої влади в Україні на сучасному етапі: теорія і практика. — К., 2002.

6. Кульчицький С. Вибір України: Північноатлантичний альянс чи Слов'янський союз? // Політика і час. — 1999. — № 3. — С. 55.

7. Кульчицький С. Утвердження незалежної України: перше десятиліття // УІЖ. — 2001. — № 2—4.

8. Кучма Л, Вірю в український народ. — К., 2000.

9. Кучма Л. Формування нової історичної реальності. Виступ на науковій конференції 16 листопада 2000 року // Президентський вісник. — 2000. — № 22.

10. Литвин В. Політична арена України. Дійові особи та виконавці. — К., 1994.

11. Литвин В. Україна: хроніка поступу. 1991—2000. — К., 2000.

12. Маруняк В. Українська еміграція. — Мюнхен, 1985.

13. Новітня історія України. 1900—2000. — К., 2000.

14. Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. — К., 2002.

15. Проценко Т. Органи виконавчої влади в регіонах України: шляхи вдосконалення. — Ірпінь, 2002.

16. Україна за роки незалежності. — К., 2002.

17. Українська еміграція. Історія і сучасність. — Л., 1992.

18. Українські ліві: між ленінізмом і соціал-демократією. — К., 2000.