різьбярі по кістці. Вони виготовляли скриньки, образки, держаки для ножів і дзеркал, шахи, шашки та ін.
Монгольська навала XIII ст. зруйнувала давньоруські міста і села, пам'ятки архітектурної майстерності — палаци, монастирі, а також твори живопису і літератури. Від Києва —- "матері руських міст" — через 6 років після Батиєвого погрому залишилося усього 200 будинків. Ординці знищили такі шедеври архітектури, як Десятинна церква та церква Богородиці у Києві, міста-фортеці Колодяжненське й Райковецьке на Житомирщині та багато інших. Тисячі талановитих давньоруських майстрів — художників, архітекторів, ювелірів — були фізично знищені або забрані у полон. На півстоліття припинилося кам'яне будівництво через відсутність матеріальних засобів і майстрів-будівників.
Однак татаро-монгольське нашестя не змогло знищити всіх надбань духовної культури Київської Русі. Народ зберігав і поширював перлини фольклору, наукові знання, відбудовував зруйновані міста, села, храми, монастирі, відроджував найкращі традиції культури минулого.
Література
1. Вагнер Г. Канон и стиль в древнерусском искусстве. — М., 1987. Воронов В. О крестьянском искусстве. — М., 1972. Гуслистий К. До питання про утворення української нації. — К., 1967.
2. Довженюк В. Землеробство древньої Руси. — К., 1961. Етнографія України: Навч. посіб. / Під ред. С. А. Макарчука. — Д., 1994.
3. Заяцъ А. Давньоукраїнське літописання (києво-руська доба). — Л., 2001.
4. Історія світової та української культури. — К., 2002. Історія української та зарубіжної культури. — К., 2002. Культура і побут населення України / Під ред. В. І. Наулка. — К., 1991.
5. Рыбаков Б. Язычество древних славян. — М., 1981. Самчук В.Культура південних та західних слов'ян. — Миколаїв, 2002.
6. Самойлович В. Народное архитектурное творчество. —К., 1989. Слово о полку Ігоревім. — М., 1987.
7. Слово о полку Ігоревім в українських художніх перекладах і переспівах XIX—XX ст. — К., 1963.
8. Традиція і сучасне в українській культурі. — Харків, 2002. Українська та зарубіжна культура. — К., 2000.