Проведений на початку 1916 р. кількаденний страйк робітників-металургів селища Кам'янського Катеринославської губернії закінчився їхньою перемогою. А страйк суднобудівників Миколаєва у той же період, підтриманий (на знак пролетарської солідарності) матеріально робітниками Луганська, Харкова, Катеринослава, Одеси та інших міст, тривав 44 дні. Налякана адміністрація заводу не мала іншої ради, як закрити підприємство, а робітників звільнити.

У тритижневому страйку шахтарів Горлівського-Щербинівського району навесні 1916 р. взяли участь 25,5 тис. осіб. Було обрано страйковий комітет. Але і цей страйк придушили царські власті, розстрілявши першотравневу демонстрацію і заарештувавши 300 її учасників.

1915 р. соціал-демократичні та есерівські гуртки української молоді в Москві змовились створити нову політичну партію. І хоч створити її не вдалося, але натомість було проголошено утворення Української юнацької спілки, яка ставила собі за мету поширення ідей соціального і національного визволення України. Знову повстало українське студентство, національно-визвольний рух якого розвивався переважно під соціалістичними гаслами. Однак він не набув поширення у період війни. На початку 1916 р. поліція розгромила нелегальні студентські громади у Харкові, а їх учасників і керівників заарештувала і відправила на заслання.

Але навіть в умовах різкого воєнного протистояння двох імперій — Австро-Угорської і Російської — українське населення, що було підпорядковане їм, продовжувало усвідомлювати свою віковічну і нерозривну єдність. З цим розумінням український народ вступав у свою другу національно-демократичну революцію.

Література

1. Борисенко В. Курс української історії. — К., 1996. Винниченко В. Відродження нації: У 3 ч. — К., 1990. Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть. — К., 1991.

2. Гунчак Т. Україна: перша половина XX століття. — К., 1993.

3. Історія України: Навч. посіб. — Запоріжжя, 2002.

4. Когутяк М. Галичина: Сторінки історії. Нарис суспільно-політичного руху XIX — 1939. — Івано-Франківськ, 1993.

5. Кондратюк К. Видатні історики України XX ст. Історіографічні нариси. — Л., 1998.

6. Лисяк-Рудницький І. Напрями української політичної думки // Записки НТШ. — Т. ССХХІІ. — Л., 1991.

7. Лисяк-Рудницький І. Нариси з історії нової України. — Л., 1991.

8. Литвин М., Науменко К. Історія галицького стрілецтва. — Л., 1991.

9. Міхновський М. Самостійна Україна // Вивід прав України. Л., 1991.

10. Сухий О. Галичина: Між Сходом і Заходом. Нариси історії XIX — початку XX ст. — Л., 1999.