державним органам, кооперативним організаціям і змішаним акціонерним товариствам без участі іноземного капіталу заборонялося продавати товари і надавати послуги в кредит векселями. "Цей кредит заміняють виключно банківським кредитуванням", — констатувала Постанова. Внаслідок цього комерційний кредит, а отже і його найважливіший інструмент — вексель, фактично перестали існувати.
Лише потреби підтримувати міжнародні економічні відносини і володіти цивілізованим способом кредитно-комерційних розрахунків змусили СРСР вдатися до використання міжнародних векселів. Правове регулювання цього процесу здійснювало Положення про переказний і простий вексель, упроваджене Постановою ВЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1937 р. Дане Положення так добре відображало засади Женевської вексельної Конвенції, що і в незалежній Україні Постановою Верховної Ради від 17 червня 1992 р. воно було цілком підтверджене і стало основою цивільно-правових засад відродження вексельного обігу.
Впродовж десятиліть нав'язані народам СРСР принципи господарювання слугували розбудові адміністративно-командної системи, яка знищила основні елементи ринкової економіки та важелі товарного виробництва — комерційний кредит і вексель. Без них несвобода в радянській економічній системі набула гіпертрофованих масштабів і в цілому загальмувала суспільний прогрес на радянських теренах.
Визнання дієздатності Положення про переказний і простий вексель та інших документів Женевської конференції 1930 р. не стало підставою відновлення вексельного обігу в колишньому СРСР. Вексель продовжували вважати "буржуазним" цінним папером. Лише 19 червня 1990 р. Постановою Ради Міністрів СРСР "Положення про цінні папери" вексель було реабілітовано, але правового забезпечення для використання у внутрішньогосподарському обігу Російської Федерації він так і не набув.
ЛІТЕРАТУРА
1. Абаев М. М.Высочайше утвержденный 27 мая 1902 года Новый устав о векселях. Санкт-Петербург, 1903. Абрамович К. Г.
2. Практическое руководство к Новому уставу о векселях. Санкт-Петербург, 1903.
3. Акции и векселя в экономическом обороте Украины: Учеб.-спр. пособие. Харьков, 1999.
4. Аудит вексельных операций // Україна і бізнес. 1993. № 16. Барац С. М.
5. Курс вексельного права. Санкт-Петербург, 1893. Барац С. М.
6. Вексель. Санкт-Петербург, 1902. Белое М. М.
7. Вексель как важнейшее платежное средство. Москва, 1992. Белов В.
8. Банковский вексель и его правовая специфика // Бизнес и банки. 1993. № 19. Вексель:
9. Закон, практика, бухучет. Москва, 1998. Вексель как способ вытащить экономику из кризиса // Компаньон. 1996. № 7.
10. Вишневская А. А.Вексельное право. Москва, 1996. Возможности использования векселей в практике хозяйствования в Украине. Киев, 1998. Гиндин И. Ф.
11. Русские коммерческие банки: Из истории финансового капитала в России. Москва, 1948.
12. Гудков Ф.Вексель. Дефекты формы. Москва, 1998. Лемківський А.
13. Вексель, його форми та функції в ринковій економіці // Банківська справа. 1996. № 5.