які встановилися у нього з близькими і далекими народами і державами в попередні часи. Велику роль грала при цьому транзитна торгівля, а то й спекулятивна перепродажа. Хазарія перетворювалась в типову паразитичну державу. її правителі трималися на подачках торгового капіталу. А купців влаштовувала влада, яка організовувала захист їх інтересів, захист торгових міст, в яких зосереджувалось все економічне життя каганату.
Змінився і характер ремесла в цих містах. Самобутнє мистецтво загинуло, ремісники вже не створювали художніх творів. Місце ремісників-одинаків зайняли великі майстерні, в яких виготовлялись речі для масового продажу.
Велика держава з міцною економічною базою, яскравою культурою, сильною владою, яка змогла згуртувати навколо себе різноетнічні народи, розпалась. Від неї залишилось маленьке паразитичне ханство, що гальмувало розвиток економіки в сусідніх державах, заважало їх торгівлі зі Сходом. Досить було невеликого поштовху, щоб воно зникло з лиця землі.
РОЗГРОМ КАГАНАТУ КН.СВЯТОСЛАВОМ
Останнього удару Хазарському каганату завдала Київська Русь. "В році 965 пішов Святослав на хазар", — сказано в літописі. Були взяті і пограбовані хазарські міста Біла Вежа (Саркел), Болгар, Хазарат, Ітіль і Семендер. По дорозі до Чорного моря кн. Святослав переміг військо алан (осетин), касогів (адигів), що жили у Приазов'ї, мабуть, тоді ж підкорив м. Таматарху тощо.
Похід кн. Святослава, який порушив всі торговельні шляхи Хазарії і зруйнував її міста, виявився згубним для каганату. Сила удару поглиблювалась ще тим, що Святослав до війни з хазарами залучив племена гузів. Після того як Святослав пішов з Хазарії, гузи ще впродовж декількох років грабували і розоряли беззахисних хазар.
В ІІ-й половині X ст. більшість хазар повернулась в Ітіль і спробувала відбудувати місто, маючи надію на мир з русами і перехід до них у підданство. Мешканці Ітіля на цей час вже були не іудеями, а мусульманами. Зміна релігії відбулась під тиском обставин. Тобто у боротьбі з гузами хазари звернулись за допомогою в Хорезм. Там погодилися допомогти, але за умови, що хазари перейдуть в мусульманство. Не тільки народ, але й каган став сповідувати мусульманство. В деяких давніх джерелах збереглися відомості про непокору хазар і про окупацію їх міст хорезмійськими каральними загонами.
Зовсім вже в кінці X ст. кн. Володимир Великий в союзі з гузами пройшов шляхом батька на Болгарію, а потім вниз по Волзі — на хазар. Він оволодів країною і наклав на хазар данину. Східні міста каганату були знищені, сади і виноградники Семендера спалені, столиця Ітіль перетворилася в руїни і згарище. Західна частина каганату, таманські і кримські землі, постраждала менше. Проте й там життя більшості поселень завмерло в кінці X ст., а населення зосередилось в містах.
Останній раз в наших літописах хазари згадуються у зв'язку із змовою проти кн. Олега Тмутараканського.
Джерела та література
Артамонов М.И. История хазар.— Л.,1962. Бартольд В.В. Ислам.— Пг.,1918.
Гаркави А.Я. Сказания еврейских писателей о хазарах и хазарском царстве.—СПб., 1874.
Гумилев Л.Н. Открытие Хазарии.— М.,1966. Мюллер А. История ислама. Т.І-ІІ.— СПб., 1895. Плетнева С.А. Хазары.—М.,1976.