найвищий рівень дитячої смертності серед розвинених країн. Прибутки залишаються вражаючими, але є одна сфера, за визнанням провідного ділового щомісячника "Бізнес уїк", "де глобальні компанії розвивалися мало: виплати за платіжними відомостями". Навіть у США відбулася трансфор-мація суспільства й повне поневолення праці капіталом протя-гом останніх 20 років. Національні інвестори здійснюють конт-роль за 92 відсотками американського фондового ринку, при цьому 85 відсотків цінних паперів належить шести відсоткам ін-весторів. За таких умов зростання вартості американських акцій збагачує насамперед багатіїв. Тому й не дивно, що один відсоток найбагатших громадян США контролює 40,5 відсотка націо-нального багатства країни й привласнює 19,4 відсотка щорічно-го національного доходу.
Серед найпекучіших проблем Америки є насильство. За ос-танні 40 років кількість злочинів із застосуванням сили збіль-шилася майже втричі. В 1999 році правоохоронні органи США виконали 14 млн арештів, у тому числі за злочини із застосуван-ням насильства — 644770. 17 відсотків заарештованих — підлітки, які не досягли 18 років; ще 28 відсотків — молоді люди віком 18-24 роки. Триста із кожних 100 тисяч підлітків віком від 10 до 17 років заарештовані за вбивства, зґвалтування, грабіжництво та інші злочини .
Росія. Із документів для внутрішнього користування відомо: до 60-х років ХХ ст. західні лідери боялися, що економічне зрос-тання СРСР надихатиме "радикальний націоналізм" в інших країнах. Попри страшні руйнації часів Другої світової війни ра-дянська система зуміла стати на рейки індустріалізації. Вона ут-ворювала "другий світ", а не частину третього (так було до 1989 року). Так визначали проблему комунізму дослідники з престиж-них аналітичних центрів США. Для "захисту благополуччя світової капіталістичної системи", якій загрожували соціальні зміни в "обслуговуючих" регіонах, до СРСР було застосовано неоліберальну політику, або Вашингтонський консенсус. У роки реформ країна за рівнем соціально-економічного розвитку була відкинута назад на десятки років, а за окремими показниками — в дореволюційний період. Ніколи, навіть після гітлерівського на-шестя, не спостерігалося такого падіння рівня виробництва май-же в усіх галузях економіки Росії. Водночас у Росії є ціла плеяда мільярдерів і мільйонерів. Починаючи з 1992 року смертність у Росії переважила народжуваність. За час соціально-політич-них реформ смертність виросла більше ніж у 1,5 раза. Протягом 1992-1994 років у Росії щорічно вмирало й гинуло в середньому 1 млн 600 тис. чоловік. Загалом тривалість життя за останні 10 років зменшилася з 70 до 64,2 року, а середня тривалість життя чоловіків становить 57-58 років.
Можна навести ще безліч прикладів застосування Вашинг-тонського консенсусу до різних країн світу з аналогічними на-слідками.