УДК 800.935:332.3

Тур О.М., методист Навчально-наукового центру післядипломної та дистанційної освіти Кременчуцького державного політехнічного університету.

Терміни-композити у системі понять землевпорядної галузі

Статтю присвячено вивченню термінів-композитів терміносистеми землеустрою та кадастру. Автором зроблено спробу визначити продуктивні моделі творення та специфічні риси цих лексичних одиниць у досліджуваній галузі.

This article is devoted to compound words studying in organization of the land use and cadastre terminology. The authors has made an attempt to determine productive models of creation and specific features of lexical compound units in this sphere.Світ науки й техніки завжди перебуває в русі, якого вимагає постійне прагнення людини пізнати нове. Цей процес потребує відповідного мовного забезпечення, вимагає від термінологічної лексики абсолютної можливості найменування нових понять або уточнення вже існуючих. "За багатьох комунікативних ситуацій виникає потреба у висловленні двох ідей однією лексемою, словом" [1, с. 6]. Очевидною стає тенденція до появи у термінологічній лексиці складних понять, що виникають у результаті основоскладання (композиції).

Основоскладання - це поєднання кількох основ слів за допомогою інтерфіксів о, е чи без них. Результатом основоскладання є складні слова, або композити (від. лат.compositus - складний, складений із частин). За останні десятиліття з'явилися праці учених-мовознавців, присвячені складним словам [1; 7; 11; 19]. Серед них виділимо ті, у яких висвітлюються питання історії виникнення композитів [18; 22; 10], у тому числі утворення композитів унаслідок лексикалізації назв понять, виражених словосполученнями, що супроводжується зміною форми (структури) та семантики одиниць, які є компонентами композитів [15; 8; 20; 23]. Семантику та словотвірну структуру складних слів досліджувала Н.Ф.Клименко [11;12;13], а процеси утворення складних слів на синтаксичній основі розглядала К. Г .Городенська [7]. Терміни- композити були об'єктом уваги А.А.Бурячка, Е. І. Огар, М. П. Богуцької [5; 17; 4]. Н.Ф.Клименко вважає, що 10 відсотків словникового складу української мови становлять складні слова, причому, на її думку, спочатку виникло словоскладання, а вже потім на його ґрунті сформувалося основоскладання, якому властивий більший ступінь зв'язку між компонентами [13, с. 9]. Терміни-композити в українській терміносистемі землеустрою і кадастру посідають важливе місце, а утворення термінів шляхом основоскладання є досить продуктивним способом термінотворення, оскільки складні назви мають кілька досить вагомих переваг перед іншими номінаціями. По-перше, вони завжди коротші, ніж словосполучення, на основі яких будуються; по-друге, "складні слова потрібні не тільки для задоволення потреби в нових словах, а також у тому, що часто справді існує потреба висловити дві ідеї в одному слові" [6, с. 46]. Здатність термінів-композитів передавати в одному слові два або більше понять відповідної галузі знань зумовлює третю перевагу таких найменувань - вони є засобом мовної економії.

Н.Ф.Клименко у своїх працях про складні слова аналізує словотвірне значення таких слів, з'ясовує синтагматичні та парадигматичні властивості композитів. Синтагматичні властивості складного поняття виявляються в особливостях внутрішньої співвіднесеності компонентів, а парадигматичні - у здатності породжувати структурну єдність, що називається словотвірним гніздом. Вивчаючи будову твірних словосполучень, різноманітні типи складних слів, дослідниця встановила своєрідність творення композитів різних частин мови, визначила словотвірні можливості складних слів, виокремила в семантиці досліджуваних одиниць оцінні, модальні, емотивні елементи, а також фактори, що впливають на організацію семантичної та словотвірної структури складних слів [11, с. 6]. Сучасні дослідження в мовознавстві засвідчують, що статус композитів учені визначають через порівняння їх з простими словами, які є твірною основою для творення складних понять. "Складне слово, - як стверджує П.Ф.Фортунатов, - це результат лексикалізації словосполучень", причому новоутворені слова - це складні знаки думки, які не членуються на інші слова [25, с. 25]. Складні слова і словосполучення, від яких безпосередньо вони утворені, мають спільні і відмінні ознаки. Об'єднує їх певна семантична єдність, наприклад: землезрошення ^ зрошення землі, породоосідан- ня ^ осідання порід, утома ґрунту ^ ґрунтовтома, поглиблення дна - днопоглиблення, утворення ґрунту - ґрунтоутворення. Складний термін становить неподільну структурну лексичну єдність, що відрізняє композит від словосполучення. У зв'язку з цим Н.С.Родзевич підкреслює, що "складне слово є новотвором, що виник унаслідок складання двох (або більше) окремих слів, основ або коренів, новотвором, що становить не тільки семантичну, а й структурну єдність" [21, с. 10]. Крім цього, словосполучення, як правило, є підрядним, у ньому виділяємо основне і залежне слово. У терміні-композиті не спостерігаємо такої залежності. Зауважимо, що не від будь-якого словосполучення можна утворити композит, а лише від того, на думку Н.Ф.Клименко, "де є тісний зв'язок між його членами" [11]. Дослідниця виділила вісім видів словосполучень, на базі яких утворюються імен- ники-композити: дієслівно-іменниковий, прикметниково-іменниковий, числівниково- іменниковий, займенниково-іменниковий, прислівниково-дієслівний, дієслівно-дієслівний, прикметниково-прикметниковий, іменниково- іменниковий.

Українські терміни-композити землеустрою та кадастру найчастіше утворюються від таких словосполучень:

1. Словосполучення дієслово + іменник. При кореляції таких словосполучень і композитів спостерігаються абстрагування значення дії та зміна синтаксичної функції дієслова на іменникові функції.

словотвірна модель: основа іменника + о/е + віддієслівний іменник із суфіксами -анн(я), - енн(я), -нн(я). За такою дуже продуктивною моделлю творяться переважно терміни на позначення процесу та назви речовин і матеріалів, пов'язаних із цим процесом. Наприклад, земле - володіння, ґрунтоутворення, гороутворення, землеочищення, болототворення, землекористування, водокористування, гумусонакопичення, землечерпання, торфоутворення, структуроутворення, берегоукріплення, осадонакопичення;

словотвірна модель: основа іменника +