Активна наукова діяльність була оцінена науковою громадкістю і в 1988 р. В. І. Бєляєв був обраний дійсним членом АН УРСР 1.

Продовжуючи свою наукову діяльність, В. І. Бєляєв вдосконалює вже розроблені моделі морських екосистем і розробляє новий тип моделей - логіко-інформаційних. Всі ці дослідження вченого знайшли відображення в нових його монографіях, опублікованих спільно з колегами М. Ю. Худошиною, Н. В. Кондуфоровою, О. Є. Совгоютаін.

Творча активність академіка В. І. Беляева звертає на себе увагу керівництва Президії АН України. Президент АН України академік Б. Є. Патон запрошує В. І. Беляева для обговорення створення Кримського відділення НАН України, головним напрямом діяльності якого було вирішення наукових аспектів заходів, спрямованих на подолання кризових явищ8. Зокрема, за рахунок ефективного використання рекреаційного потенціалу Криму для лікування і реабілітації населення України та країн СНД, а також встановлення причин погіршання стану навколишнього середовища тощо. Так, протягом 1992-1997 pp. В. І. Беляев виконує обов'язки голови Кримського регіонального віділлення НАН України. З 1993 р. по 1998 р. В. І. Беляев є членом Президії НАН України9.

Протягом 1992-1999 pp. В. І. Беляев виконує обов'язки директора Наукового центру проблем моделювання в екології та рекреаційній географії НАН України та є завідувачем відділу математичного моделювання природно-господарських систем цієї ж установи, зберігаючи при цьому керівництво відділом оптики і біофізики океану МГІ НАН України10. Передбачалося, що Науковий центр буде вирішувати екологічні проблеми шляхом впровадження передових наукових розробок В. І. Беляева, однією з яких була комп'ютерна система «Логінформ», що показує стан елементів,

яких складається природно-господарська система з точки зору забезпечення їх ресурсами по ланцюгам господарчим, природним тощо 11.

В. І. Беляев є автором понад 300 наукових робіт. Він опублікував 15 монографій. Як уже вказувалось, його творчий внесок у науку було відзначено Державною премією України в галузі науки і техніки 2000 p., (присуджено посмертно)12.

Академік приділяв велику увагу підготовці наукових кадрів. Під його керівництвом виконано та успішно захищено 15 кандидатських та

докторських дисертацій 13.

Валерій Іванович Беляев пішов з життя 28 березня 1999 р.14 Дослідження з наукових напрямів, започаткованих ним, гідно продовжують його учні та послідовники.

Документальна спадщина В. І. Беляева надійшла до Інституту архівознавства 3 лютого 1975 р. з видавництва «Наукова думка» та 25 червня 2001 р. за сприяння старшого архіваріуса Морського гідрофізичного інституту НАН України Н. М. Бабаніної в обсязі 135 см загального розсипу. В результаті науково-технічного опрацювання у 2009 р. на доіументи фонду № 60 складено 3 описи кількістю 338 справ за 1948-1997 pp.

Документи особового походження видатних вчених, які відкладалися протягом всього життєвого і творчого шляху, так чи інакше відображають наукову, громадську та службову діяльність вченого, а також роботу наукової установи, в якій працював науковець. Цінність архівного фонду особового походження В. І. Беляева полягає у тому, що він дає можливість реконструювати окремі сторінки біографії В. І. Беляева за допомогою біографічних документів, а також низки інших джерел, передусім пов'язаних із діяльністю наукових товариств та міжнародних організацій, в яких він брав участь, установ, де працював, листування, неопублікованих праць ученого та бібліографії.

Переглядаючи документи біографічного характеру в архівному фонді, можна ознайомитись з особовим листком з обліку кадрів (справа № 18), біографічними довідками, характеристиками та автобіографіями (справи № 10,11,13), документами, що стосуються захисту вченим кандидатської та докторської дисертацій (справи № 2, 5), документами про висунення В.І. Беляева в члени-кореспондентита дійсні члени АН УРСР (справи № 8, 17), а також про висунення його кандидатури до складу дійсних членів АН СРСР зі спеціальності «океанологія» (справа № 24), вітальною кореспонденцією з нагоди свят (справа № 16) та ін.

На увагу заслуговують документи зібрані самим вченим, зокрема наукові праці, конспект лекцій, картотека праць різних вчених тощо (справи № 1,7,14,23), а також візитні картки різних осіб (справа№26).

На жаль, у фонді в невеликій кількості представлено фотопортрети вченого, тому їх сформовано лише у дві справи (справи № 20, 25).

Документи про діяльність В. І. Беляева представлені матеріалами про роботу вченого в Інституті біології південних морів ім. О. О. Ковалевськош АН УРСР та Морському гідрофізичному інституті АН УРСР на посадах заступника директора з наукової частини та завідуючого відділами (справи № 33,55,57), доіументи про участь В. І. Беляева у роботі комісій, комітетів, наукових рад АН УРСР (справа № 40), АН СРСР (справа 46), документи про видавничу (справа № 27) та громадсько-політичну діяльність вченого (справи № 52, 76), документи про співпрацю з Інститутом океанології Польської академії наук (справа № 60), Інститутом математики Академії наук Киргизької Радянської Соціалістичної Республіки (справа № 61) та іншими установами і організаціями (справи № 3 9,63, 66,69), документи про участь В. І. Беляева в організації та проведенні конференцій, семінарів, симпозіумів (справи№ 28,29,30,36, 37,47,65) таін.

Наукові праці нараховують у фонді 169 справ за 1954-1993 pp., зокрема 77 статей, 61 доповідь, 19 тез доповідей та ін. Цінність складають наукові праці неопубліковані вченим, які об'єднані упорядником в окремі справи (справи№2,3,4,9, 12,20,34,133,134,140,142,143,144,146,147,148,152, 163,165,166,169,170,171). На увагу заслуговує група документів стосовно отримання В. І. Бєляєвим авторського свідоцтва на відкриття «Явления усиления фотосинтеза фитопланктона турбулентностью (УФФТ) в водоемах»