УДК 581.14] : (477-13 Кінбурнська коса)

Калінін М.І., Попович О.М., Гоголь Д. А.

Особливості росту сосни звичайної в екологічних умовах Кінбурнської коси

Екологічні умови Кінбурнської коси є несприятливими для зростання деревної рослинності. Це обумовлено бідними піщаними грунтами, незначною кількістю атмосферних опадів, які мають середньорічне значення 350 мм, а в окремі роки складають лише 120140 мм. Грунтові води тут неглибокі - 220-240 см, але близькість моря і лиману сприяє наявності в них шкідливих для рослинності хлоридів та сульфатів.

За походженням піщану арену Кінбурнської коси слід віднести до намивних піщаних шарів, які довгий час знаходились під впливом пануючих вітрів західного і північно-західного напрямків. Швидкість вітрів часто досягає 20-25 м/с, а вже при швидкості 8 і більше м/с починається перевіювання піску. При швидкості 18 і більше м/с на незакріплених пісках мають прояв піщані бурі. Ось чому довгий час після утворення ця територія була ареною рухомих пісків. Під впливом вітрів мезорельєф території набув кучугурного характеру. Висота кучугур тут досягає 8-12 м. Цьому типу рельєфу притаманні зони видування, коли між окремими кучугурами пісок видувається до рівня залягання грунтової води. Такі улоговини стали зонами оселення рослинності і природними вогнищами закріплення рухомих пісків. Однак остаточне закріплення сталося після проведення заліснення арени. Сосна звичайна стала однією з деревних порід, яка змогла витримати такі екстремальні екологічні умови. Тому при проведенні заліснення цій породі була надана перевага.

На території Василівського лісництва, де проводились дослідження, 65,8 % або 6157 га займають лісові землі, з них вкриті лісом 4277 га. З цієї кількості лише 44,6 га насаджень природного походження, а 4332 га - це штучно створені насадження. Культури створювались в основному в 1970-1985 роки садінням дворічних сіянців сосни звичайної, іноді сосни кримської. Садіння проводилось рядами з відстанню між рядами - 3 м, і садівних місць в ряду - 1 м. Густота садіння 3320 рослин на 1 га.

Метою досліджень було вивчення динаміки росту дерев сосни звичайної в даному експериментальному екологічному середовищі та визначення її поточного по кожному року приросту за висотою і діаметром.

Методика досліджень полягала у виборі на пробній площі двох модельних дерев - по одному з числа дерев кращого росту і відстаючих в рості. Модельні дерева зрізались біля основи, стовбури розрізались на однометрові відрізки. Через кожен метр відрізались кільця деревини. В камеральних умовах на кожному такому зрізі замірялись діаметри кілець річного приросту і за методом аналізу ходу росту, прийнятого в лісовій таксації, визначалась висота дерева у відповідному віці. Після вирівнювання одержаних експериментальних даних будувався графік ходу росту за висотою і визначались поточні прирости по висоті. Хід росту за діаметром визначався шляхом аналізу річних приростів діаметрів, взятих по зрізу біля основи стовбура.

Мала кількість модельних дерев запобігає пошкодженню унікального деревостану, але одночасно вона вирішує проблему визначення основних закономірностей росту дерев сосни звичайної за висотою та діаметром.

Результати досліджень.

Висота дерев визначалась для кожного року життя дерева окремо. Дані ходу росту по висоті для скорочення наведені в таблиці 1 за 5-річними періодами, а на малюнку 1 - по кожному року.

Дані таблиці 2 і малюнка 1 свідчать про те, що після створення насадження в перші 5 років сіянці сосни, що в подальшому представляли дерева різних груп росту, за висотою росли з майже однаковою інтенсивністю.

В п'ятирічний період у віці 5-10 років дерево кращого росту почало рости швидше інтенсивно. Середній річний приріст за цей період у дерева кращого росту був на 2 см вище. Але помітніше збільшення темпів приросту цієї моделі спостерігається в 7-9 річному віці.

В наступний 5-річний період - у віці 10-15 років спостерігаємо ще більше збільшення темпів росту

Попович Ольга Миколаївна;

рік народження - 1979; лаборант департаменту екології МФ НаУКМА; напрямок досліджень - лісова екологія.

кращого дерева. Середній річний приріст в цьому періоді, в порівнянні з попереднім періодом, збільшився вдвічі і досягнув 44 см. У дерева, відстаючого в рості, в цей період також має місце збільшення середньорічного приросту, але в порівнянні з попереднім періодом воно складає лише 30 %. Внаслідок цього висота дерева кращого росту на кінець цього періоду (15 років) склала в 1,7 раза більше, ніж висота відстаючого дерева.

У віковому періоді 15-20 років середньорічний приріст дерева кращого росту досягнув 50 см, що на 16 % більше, ніж у попередньому періоді. Але в цей же час у дерева, відстаючого в рості, різко збільшились темпи приросту. Середньорічний приріст тут в період 15-20 років склав 60 см, що в 2-3 рази більше, ніж в попередній 5-річний період на 20 % більше, ніж у дерева кращого росту. Дане явище виразно визначено на графіку, представленому на мал. 2. Як бачимо, у цього дерева у 17-20-річному віці поточний приріст склав 50-80 см.

Незважаючи на таку зміну темпів приросту, висота дерева кращого росту залишилась більшою за висоту

дерева, відстаючого в рості, на 25 %. В подальшому 5-річному періоді в 20-25- річному віці середньорічний приріст дерева кращого росту залишився на рівні попереднього 5-річного періоду і складав 50 см. В тих самих кліматичних умовах середній приріст дерева відстаючого