Тривалий скид каналізаційних вод ПУ АЕС у р.Арбузинку мав істотний вплив на вміст тритію у зрошувальній воді. Концентрація цього радіонукліду у 1988 році досягала 400-600 Бк/л (мал. 1-в). Концентрація тритію у воді Білоусівської зрошувальної системи залишалася завищеною у 5-10 разів понад природний рівень на протязі усіх років до припинення у 1993 р. скиду забруднених вод ХФК ПУ АЕС.

Аналіз даних забруднення радіонуклідами грунту поливних угідь трьох зрошувальних систем показав, що у період надходження на угіддя поливної води завищеної активності відбулося накопичення радіонуклідів у грунті пропорційно до їх концентрації у зрошувальній воді, а зміни у радіонуклідному складі грунту поливних угідь, які відбуваються останнім часом, також мають особливості для кожної зрошувальної системи.

Концентрація стронцію-90 в орному шарі грунту зрошуваних угідь Інгулецької системи у 1990 р. (до 10Бк/кг) і зараз (біля 4 Бк/кг) залишається майже вдвічі вищою за аналогічні показники грунту угідь Південно- Бузької та Білоусівської зрошувальних систем. Якщо основна частина (до 60%) стронцію-90 у грунті поливних угідь усіх зрошувальних систем у 1990 р. зосереджувалася у верхньому орному шарі, то у 1996 р. ситуація змінилася. Забр уднення стронцієм-90 грунту поливних угідь Південно-Бузької та Білоусівської зрошувальних систем мало відрізнялося за глибиною грунту, не перевищуючи 2-2,5 Бк/кг, а на полях Інгулецької зрошувальної системи відбулося накопичення стронцію-90, крім верхнього (10-30 см) шару, у горизонті нижче орного (50-60 см).

Більш високі рівні концентрації цезію-137 у грунті, навпаки, характерні для полів Південно-Бузької зрошувальної системи, де у 1992 р. максимальні значення концентрації радіонукліду досягали 30-34Бк/кг і реєструвалися на глибині 10-20см. У грунті полів Інгулецької зрошувальної системи вміст цезію-137 не перебільшував 15 Бк/кг. З часом забруднення цезієм-137 грунту полів Південнобузької зрошувальної системи, у порівнянні з Інгулецькою, залишилося у 1,5-2,0 рази вищим, рівень концентрації у верхньому (0-10см) шарі

майже не змінився, максимальні у 1992 р. концентрації у шарі 10-20 см зменшилися до рівня верхнього шару, а далі по глибині майже залишилися на рівні 1992 р. Вміст цезію-137 у грунті полів Білоусівської зрошувальної системи та зміни його вмісту з часом схожі з процесами, характерними для Південно-Бузької зрошувальної системи.

Аналізуючи дані вмісту стронцію-90 та цезію-137 у сільгоспрослинах, вирощених на поливних угіддях цих зрошувальних систем, маємо, що гостріше за все, за нашими спостереженнями, реагує на зміну радіаційного складу води зелена маса зернових та кормових культур, овочі. Вміст тритію у сільгоспрослинах, вирощених на угіддях Білоусівської зрошувальної системи під час постійного надходження на зрошування води, забрудненої тритієм, був у 3-4 рази вищим, ніж у сільгоспрослинах, вирощених на землях інших зрошувальних систем.

На основі існуючої прогнозної моделі переносу радіонуклідів у сільгоспрослини [5]:

У=К(к1,к2)=Ш-к1+П2-к2, (де: У - концентрація радіонукліду у сільгоспрослині (Бк/кг), П1 - надходження радіонукліду із поливної води (Бк/л*л/ кв.м=Бк/кв.м), П2 - щільність забруднення грунту (Бк/ кв.м), к1 - коефіцієнт переходу радіонукліду із поливної води (Бк/кг/(Бк/кв.м), к2 - коефіцієнт переходу радіонукліду із грунту (Бк/кг/(Бк/кв.м), та використовуючи дані багаторічних радіоекологічних досліджень сільгоспрослин цих зрошувальних систем області, радіонуклідного стану поливної води та вмісту радіонуклідів у грунті зрошувальних угідь, розраховані коефіцієнти переходу стронцію-90 та цезію-137 у сільгоспрослини із поливної води та із грунту (табл. 1).

Різниця у 2-3 рази між величинами отриманих коефіцієнтів переходу окремого радіонукліду для цих зрошувальних систем свідчить, що на сьогодні для кожної зрошувальної системи сформувалася радіаційна обстановка з характерними для неї особливостями, тобто існує потреба виконання радіоекологічних досліджень по кожній зрошувальній системі.

Висновки.

Кожна з розглянутих зрошувальних систем Миколаївської області має свої сформовані за багато років особливості хімічного та радіонуклідного складу поливної води.

Коефіцієнти переходу радіонуклідів у сільгоспрослини з поливної води Інгулецької, Південнобузької та Білоусівської зрошувальних систем мають різницю до 2-3 разів.

Література.

k1 - коефіцієнт переходу із поливної води (Бк/кг/(Бк/кв.м) k2 - коефіцієнт переходу із грунту (Бк/кг/(Бк/кв.м)

1. Томилин Ю.А., Григорьева Л.И., Хомуленко Н.В. 6. Методические рекомендации по санитарному контролю за Радиоэкологическая оценка Ингулецкой оросительной содержанием радиоактивных веществ в объектах внешней системы //Материалы международной конференции среды / Под ред. Марея АН., Зыковой АС. - М., 1980. «Оросительные мелиорации - их развитие, эффективность и

проблемы». - УААН. - Херсон, 1993.

2. Сердюк А.М., Сикоренко-Гусар В.В. Радиационно- экологическая оценка последствий Чернобыльской катастрофы на водохранилищах Днепровского каскада // Материалы научного семинара «Радиоэкология. Успехи и перспективы». - Севастополь, 1994.

3. Grigorieva L.I., Tomilin Y.A. Radioecological description of some irrigation systems on south of Ukraine //Materials of Scientific- Practical Conference 'System analysis in ecology'. Sevastopol, 1996.

4. Вінцукевич Н.В., Томілін Ю.А., Григор'єва Л.І. Депонування річковим мулом цезію-137, який надходить до р.Арбузинки з каналізаційними водами Південноукраїнської АЕС // Український радіологічний журнал. - 1996. - .№ 3.

5. Бархударов Р.М. и др. Рекомендации по расчету уровней возможного поступления радионуклидов населению с продуктами питания, полученными на поливных угодьях. - М., 1986.