Важливе значення для збереження родючості ґрунтів та зменшення антропогенного впливу на ґрунти має екологічна стійкість угідь. Найвищу стійкість мають угіддя, частка ріллі в яких не перевищує 50 %.

Степу, де ЕСУ становить 4,8 одиниці (рис. 3). Серед районів найбільш стійкими є угіддя Світ- ловодського (ЕСУ - 1,4), Онуфріївського (ЕСУ - 2,1) і Знам'янського (ЕСУ - 2,2) районів. Найменш стійкими є угіддя Ульянівського (ЕСУ - 7,6), Маловисківського (ЕСУ - 6,8) і Новоукраїн- ського (ЕСУ - 6,6) районів.

Значний вплив на стан земель сільськогосподарського призначення має також структура посівних площ (табл. 1).

площ під соняшником, ріпаком і соєю, які є найбільш конкурентоспроможними і прибутковими. Особливо збільшилися площі посіву соняшнику, який займає від 18 % до 23 % орних земель у Бо- бринецькому, Петрівському і Долинському районах степової зони. Крім того, в ряді районів (Олександрійський, Долинський, Петрівський) площі парів перевищують оптимальний рівень у 1,4-1,5 рази, а площі посіву багаторічних бобових трав скоротилися майже в 10 разів і займають лише 1,3 % ріллі. Ці зміни призвели до виснаження родючості ґрунтів та зниження продуктивності сільськогосподарських культур.

Різною мірою засолені 0,3 % сільськогосподарських угідь області. Поряд із засоленням значна кількість угідь (20,3 %) мають кислу реакцію ґрунтового розчину, причому більше половини загальної кількості припадає на лісостепову зону. Понад 53 відсотки земель області піддані водній ерозії, з них із крутістю схилу 3-50 - 622,1 тис. га, 5-70 - 180,6 тис. га та понад 70 - 84,0 тис. га.

Унаслідок цього в ґрунті вміст органічної речовини, головного показника родючості ґрунтів, у середньому по області за останні 30 років зменшився на 0,29 %, а в степових районах - на 0,36 - 0,48 %. Це пов'язано з тривалим сільськогосподарським використанням, що обумовило розімкнення біологічного колообігу речовин, порушення екологічної рівноваги в агроекосистемах і т.п. Тому навіть за часів інтенсифікації сільськогосподарського виробництва втрати гумусу переважали надходження на 0,26 - 0,54 т/га [5].

Внаслідок перерахованих вище чинників: високої розораності та низького залісення території, низької екологічної стійкості угідь, погіршення структури посівних площ ґрунти області зазнали суттєвої деградації (табл. 2).

Висновки

Висока розораність та низька залісненість території обумовили незадовільну екологічну стійкість угідь, у результаті чого за екстенсивного використання ґрунтових ресурсів посилилася деградація ґрунтів Кіровоградської області.

Порушення оптимальної структури посівних площ сільськогосподарських культур обумовило зменшення запасів органічної речовини в ґрунтах.

В результаті деградаційних процесів у ґрунтах відбулися незворотні процеси, а тому виникла потреба у проведенні крупномасштабного ґрунтового обстеження території області.

Традиційні технології вирощування сільськогосподарських культур засвідчили свою неспроможність підтримувати родючість ґрунтів на високому рівні, тому слід впроваджувати сучасні ґрунтозахисні технології та системи ведення господарства.

ЛІТЕРАТУРА

Ільченко І.М., Галюк М.Х. Ґрунти Кіровоградської області. - Дніпропетровськ: Вид. "Промінь", 1969. - 76 с.

Звіт про збір урожаю сільськогосподарських культур за 1986 рік: Форма 29. - Кіровоград, 1987. - 211 с.

Звіт про збір урожаю сільськогосподарських культур за 2006 рік: Форма 29. - Кіровоград, 2007. - 221 с.

Вилучення з інтенсивного обробітку малопродуктивних земель та їх раціональне використання: Методичні рекомендації за ред. В.Ф. Сайка. - Київ: "Аграрна наука", 2000. - 37 с.

Вихід продукції з балогектару. Окупність добрив врожаєм. Баланс поживних речовин і гумусу за ХІІ п'ятирічку // Щорічний аналітичний збірник. - Кіровоград. - 1990. - 17 с.