бугрів до понизь, або глобально - від центру арен до периферії, підтоплюючи пониззя та розвантажуючись в річках та лиманах. Розрахунки показують, що водний баланс території в той час був позитивним, а надходження перевищувало витрати на 6-35 мм. Заліснення пісків зупинило їх перевівання і створило умови до природного заростання трав'янистою рослинністю, яка в силу транспірації', особливо на близьководних ділянках, також збільшила витратну частину водного балансу. Спостереження на гідростаціонарі показали, що в цілому за 32 роки витрати вологи лісом і зарослими травою пісками однакові - 413-414 мм в рік. Не дивлячись на те, що під впливом лісу сума опадів збільшилась на 52, а витрати на випаровування зменшились на 41 мм (Сірик, 1993), сумарні втрати вологи перевищують надходження на 5-7 мм, в зв'язку з чим в грунтові води щорічно недопоступає 1142 мм води, що обумовлює їх пониження в середньому на 3 см в рік.
Що стосується лісів на глибоководних пісках, то вони досить стійкі, найстаріші із них досягають 95- 100-літнього віку, хоч ростуть по Ш-ІУ класах бонітету. На жаль, майже всі вони перегущені і потребують рубок догляду. Обстеження найстаріших насаджень показало, що найбільш стійкі із них ті, які у віці 90 років мають повноту 0,3-0,4.
Другою причиною погіршення стійкості лісів Нижньодніпров'я є монокультура сосни, яка призвела до масової появи шкідників та частих лісових пожеж. Так, в останні роки площа осередків всіх шкідників досягає 60 тис. га і, не дивлячись на інтенсивну боротьбу з ними, не зменшується. Щорічно тільки верхові пожежі виникають на площі майже 300 га.
Аналіз матеріалів грунтово-типологічних досліджень, наявність природних колків із дуба звичайного, берези дніпровської, вільхи сірої та чорної, осики вказують на можливість вирощування в пониззях довговічних листяних лісів.
Таким чином, неврахування гідрологічних умов близьководних пісків, монокультура хвойних порід призвели до масового всихання соснових лісів та погіршення їх санітарного стану.
Основні завдання підвищення стійкості лісів на сьогодні зводяться до:*
проведення комплексу лісогосподарських заходів, направлених на покращання санітарного стану;*
поступовий перехід на формування лісів за еколого-ландшафтним принципом (вирубка в пониззях та на вершинах бугрів або ж поступове доведення повноти в останніх до 0,3-0,4);*
створення в пониззях на похованих грунтах листяних насаджень із дуба, берези, осини;*
боротьба зі шкідниками та охорона від пожеж.
Література
1. Виноградов В.Н. Гидрологический режим Нижнеднепровских песков в связи с их облесением. - Доклады ВАСХНИЛ. - 1973.
- № 2. - С. 37-40.
2. Дрюченко М. М. Лесорастительные условия Нижнеднепровских песков и перспективы лесоразведения на них: Записки Харьковского СХИ. - Харьков: СХИ, 1939. - Т. 2. - Вып. 1-2. - С. 265-353.
3. Сірик А. А. Кліматостворююча роль штучних лісових насаджень у степу України // Лісівництво і агролісомеліорація.
- К.: Урожай, 1991. - Вип. 83. - С. 7-12.
4. Соболев С.С. Гидрологические и почвенные условия Нижнеднепровских песков и перспективы на освоение // Проблемы растениеводческого освоения пустынь. - Л.: Изд. ВАСХНИЛ, 1935. - Вып. 3. - С. 113-142.