УДК 332.37:631.832

Кузьменко О.Б.

ВИКОРИСТАННЯ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ

ПРЕПАРАТІВ ДЛЯ РОЗКЛАДАННЯ НЕТОВАРНОЇ ПРОДУКЦІЇ ЗЕРНОВИХ

КУЛЬТУР

Обґрунтовано використання соломи як органічного добрива в сучасних умовах господарювання. Представлені результати досліджень на підставі лабораторного модельного експерименту щодо визначення впливу мікробіологічних препаратів Байкал-ЭМ1, ЭМ-А на процес розкладання соломи в ґрунті і відновлення в ньому елементів живлення рослин і органічної речовини.

Ключові слова: ґрунт, органічна речовина, гумус, поживні речовини, солома, мікробіологічні препарати.

Обосновано использование соломы как органического удобрения в современных условиях хозяйствования. Представлены результаты исследований на основе лабораторного модельного эксперимента по определению влияния микробиологических препаратов Байкал-ЭМ1, ЭМ-А на процесс разложения соломы в грунте и восстановления в нем элементов питания растений и органического вещества.

Ключевые слова: грунт, органическое вещество, гумус, питательные вещества, солома, микробиологические препараты.

The usage of straw as an organic fertilizer is based under the conditions of modern agriculture. The results of research based on the laboratory simulative experiment conducted to find out the influence of microbiological specimens Baykal - EM1, EM-A on the process of straw decomposition and the renewal of the nutrients and organic matter in the soil are given.

Key words: soil, organic matter, nutrients, straw, microbiologic specimens.

Вступ. В умовах різкого скорочення внесення органічних добрив обумовленого скороченням поголів'я тваринництва, зменшення використання мінеральних добрив на перший план вирішення проблеми відновлення родючості ґрунтів виходять технології, які забезпечують повернення поживних речовин у ґрунт за допомогою заорювання рослинних решток.

Солома - це цінне органічне добриво. якому в теперішніх умовах сільськогосподарського виробництва не приділяють достатньо уваги. На це існує декілька причин.

Солома як добриво діє дуже повільно, протягом 2-3-х років з моменту її внесення в ґрунт. Вміст поживних речовин у соломі не дуже високий. Свіжа солома має депресивну дію на культуру, під яку її внесли, тому що при її розкладанні накопичується багато шкідливих речовин, особливо, якщо розкладання проходе в анаеробних умовах. Але при всіх своїх негативних властивостях солома є гарним постачальником гумусових речовин у ґрунт, так за 1-3 роки від внесеної кількості соломи - 15-18 % повністю гуміфікується тобто перетворюється на стійкий гумус, що в кінцевому рахунку підвищує родючість ґрунту. Гумус - це важливий показник родючості ґрунту, підвищення його вмісту у ґрунті впливає на всі агрофізичні і агроекологічні показники і завжди позитивно [1].

Солома складається з целюлози, пентози, геміцелюлози і лігніну, які є енергетичним матеріалом для мікроорганізмів ґрунту, а продукти її деструкції - будівельний матеріал для лабільного, «поживного» гумусу. Так, при розкладанні 1 тонни соломи в ґрунті вже через 3 місяці утворюється біля 50 кг гумусу [2].

При розкладанні соломи до ґрунту надходить не тільки певна кількість необхідних рослинам мінеральних сполук, але й багато вуглекислого газу. Сполучаючись з водою, він утворює вугільну кислоту, яка сприяє переводу в розчинну форму певної кількості поживних речовин.

Розкладання соломи - це, перш за все, мікробіологічний процес. Для розкладання органічної речовини (соломи) мікроорганізми залучають легкодоступні форми азоту, фосфору не тільки з соломи, але й з ґрунту.

У складі органічної речовини ґрунту виділяють 3 групи сполучень: свіжа органічна речовина (нерозкладені рослинні залишки, у тому числі й солома), проміжні продукти розпаду (детрит), гумусові речовини, які включають новоутворений і стабільний гумус. Під впливом мікроорганізмів солома розкладається в ґрунті з виділенням газоподібних продуктів розпаду (СО2, КН4, і інші), а також мінеральних солей і кислот.

Отже, процес, при якому солома повністю розкладеться в ґрунт, досить тривалий, тому виникає потреба прискорити його, це дасть змогу підвищити ефективність соломи як добрива, зменшити її негативний вплив на культури, а також прискорити процеси збагачення ґрунту органічною речовиною - гумусом.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Використання супутньої продукції рослинництва як органічного добрива, у тому числі й соломи, досліджували тривалий час і багато відомих вчених: В.В. Горлачук [3], Т.Н. Кулаковская [4], В.Ф. Сайко [5], О.Г. Тараріко [6], Г.Я. Чесняк [7] та ін. Але в їх роботах не розглядались питання використання мікробіологічних препаратів для обробки соломи з метою більш швидкого та повного повернення поживних речовин у ґрунт.

Одним із варіантів прискорення процесу розкладу - є бактеріальні препарати типу ЕМ (ефективні мікроорганізми). Одними з таких препаратів є «Байкал-ЭМ1» і «ЭМ-А». Докладний склад цих препаратів невідомий, але точно відомо що це бактеріальні препарати без побічних ефектів для навколишнього середовища.

Необхідно враховувати, що сам біопрепарат не в змозі повністю забезпечити потреби рослин в елементах живлення, але при його систематичному застосуванні можна знизити негативний баланс азоту не менше як на 50 %, фосфору на 20-30 %, а також відчутно поліпшити склад ґрунтової мікрофлори і фітосанітарний стан землекористування.

Дослідження показують, що чим вищий рівень окультуреності ґрунту (вміст елементів живлення, органічної речовини, рівень рН, волого- утримуюча здатність ґрунту), тим вища ефективність комплексного біопрепарату.

Метою даного експерименту було встановлення впливу біологічних препаратів «Байкал-ЭМ1» і «ЭМ-А» на процес розкладання соломи в ґрунті, а саме: з'ясувати, чи прискорюють представлені препарати розкладання соломи, чи збільшують кількість доступних форм поживних речовин, чи проходе накопичення гумусу в порівнянні з контролем, який містив тільки внесену солому і не оброблявся препаратами.

Умови і методика проведення досліджень. Дослідження проводилось в умовах лабораторного модельного досліду. Ґрунт