УДК 332.3:631.582

Порудєєва Т.В., Миколаївський державний аграрний університет, м. Миколаїв, Україна

Порудєєва Тетяна Володимирівна - аспірант економічного факультету Миколаївського державного аграрного університету. Коло наукових інтересів: еколого-економічні та енергетичні проблеми ефективного використання земельних ресурсів фермерських господарств.

ЕФЕКТИВНІСТЬ КОРОТКОРОТАЦІЙНИХ СІВОЗМІН ЗА РІЗНОЇ СТРУКТУРИ ПОСІВНИХ площ

Встановлено вплив співвідношення в сівозмінній структурі чорного пару, соняшнику й зернових культур на натуральні, енергетичні та економічні показники польових сівозмін з короткою ротацією. Найвищий економічний ефект забезпечує насичення сівозмін чорним паром і соняшником до 20 %.

The Installed influence of the correlation in structures of the sowing areas fallow land, sunflower and cereals on natural, energy and economic factors of short-term crop rotation. The most economic effect provides saturation a crop-rotation fallow land and sunflower before 20 %.

Вступ. Тенденції земельних та ринкових відносин на сучасному етапі розвитку агропромислового комплексу України виявили ряд негативних явищ, серед яких є руйнація сівозмін - основи науково-обґрунтованого землеробства. Типовим явищем стало

нехтування сівозмінами взагалі, що здебільшого пов'язано з кон'юнктурою ринку, яка вимагає виробництва в першу чергу прибуткових культур.

До реформування земельних відносин в аграрному секторі економіки України в землеробстві здебільшого застосовували сівозміни з тривалим періодом ротації (8-12 років) та широким набором культур, що було виправдане багатогалузевим виробництвом і великими площами землекористування колгоспів і радгоспів.

З утворенням фермерських господарств з невеликою земельною площею і вирощуванням обмеженого набору культур виникла потреба в освоєнні сівозмін із скороченим терміном ротації, що складаються з 4-6-полів. Перевага таких сівозмін полягає у можливості їх швидкого освоєння і реконструкції, скороченні шлейфу сільськогосподарських машин для вирощування польових культур, а значить, і скорочення виробничих витрат.

В останні роки наукові установи почали вивчати і рекомендувати схеми сівозмін з короткою ротацією для фермерських господарств [1]. Разом з тим вплив насиченості окремими культурами на господарську, енергетичну та економічну оцінку таких сівозмін залишається невивченим, що є предметом наших досліджень.

Матеріал і методика досліджень. Робота проведена в лабораторії агроекології та моніторингу грунтів Миколаївського інституту агропромислового виробництва на чорноземах південних важко суглинкових на карбонатному лесі. Наявність гумусу в орному шарі - 2,92 %, забезпеченість калієм - висока, фосфором - середня, азотом - недостатня.

Досліджували спеціалізовані на вирощуванні зерна та соняшнику п'ятипільні польові зерно-паро-просапні сівозміни в другій ротації, в умовах загальноприйнятої для зони агротехніки і середнім рівнем забезпеченості добривами (]Ч6оРбо)- Повторність дослідів - триразова, облікова площа 50 м2. Для визначення впливу структури посівних площ всі 35 варіантів насичення культур об'єднано в типові блоки залежно від співвідношення чорного пару, зернових культур та соняшнику.

Продуктивність одиниці сівозмінної площі розраховували за сумою дольового внеску культур, продукцію яких переводили в порівняльні натуральні, енергетичні та економічні показники. Енергетична ефективність визначена за методикою Херсонського аграрного університету [3], економічна - за рекомендаціями Інституту аграрної економіки УААН [2] за фактичними витратами на вирощування продукції і цінами їх реалізації у відповідні роки.

Результати досліджень. Особливістю структури посівних площ фермерських господарств Миколаївської області є чітка спеціалізація на вирощуванні зерна (60 %) і соняшнику (32 %), як найбільш рентабельної продукції [4]. Разом з тим, за такої структури порушуються рекомендовані норми повернення соняшнику на попереднє місце та розміщення озимої пшениці на кращих попередниках.

Виходячи з особливостей спеціалізації фермерських господарств основним питанням формування структури посівних площ є найбільш прийнятне співвідношення між зерновою групою культур і соняшником, а також забезпечення озимої пшениці кращими попередниками, зокрема, чорним паром.

За узагальненими даними з усіх сівозмін, представлених у таблиці 1, видно, що наявність чорного пару та зернових культур помітно впливає на економічні, енергетичні та натуральні показники сівозмін. З одного боку, поле чорного пару не дає продукцію, що негативно відображується на виході зерна і кормо- протеїнових одиниць основної та побічної продукції. З іншого боку, поле чорного пару виконує важливі агротехнічні функції, завдяки чому підвищується урожайність всіх культур сівозмін, в найбільшій мірі - озимої пшениці. Так, збільшення питомої ваги чорного пару в сівозміні з 0 до 20 %, при зменшенні частки зернових культур з 82 до 62 % сприяє підвищенню виходу зерна озимої пшениці та в меншій мірі насіння соняшнику.

Найвищі показники енергетичної та економічної ефективності (чистий прибуток, рівень рентабельності) отримані в сівозмінах з одним полем чорного пару (20 % від площі посіву) і 62 % зернових культур. Незважаючи на зниження рівня деяких натуральних показників порівняно з варіантами при меншій насиченості чорним паром і більшій - зерновими культурами, високу економічну ефективність даного варіанта можна пояснити підвищенням врожайності і якості зерна парової озимої пшениці, яка є впливовим фактором ціноутворення продукції.

Для визначення ефективності сівозмін за ступенем насиченості соняшником проведено

Наведені дані свідчать про те, що максимальних значень показники виходу зернових культур і кормо-протеїнових одиниць основної та побічної продукції набувають в сівозмінах зернової спеціалізації (90 % зернових культур, 10 % чорного пару та відсутності в посівах соняшнику). При цьому коефіцієнти енергетичної ефективності вирощування продукції культур сівозмін в цілому в межах зазначених груп сівозмін мало залежали від змінних елементів структури посіву (соняшник, зернові та сориз). Але в таких сівозмінах неможливо досягти високих економічних параметрів групування варіантів за цим фактором на дві