Кременчуцький промисловий вузол дає понад 2/5 промислової продукції області, є машинобудівельним, паливноенергетичним вузлом. Там розташовані автомобільний, вагоно- будівельний, колісний, нафтоперегонний та інші заводи. Поряд із містом Кременчуком на відстані 12 кілометрів знаходиться гірнозбагачувальний комбінат у м. Комсомольську. Названий промисловий вузол на Дніпрі є найбільш потужним в області джерелом забруднення довкілля, бо з цього промвузла викиди в навколишнє середовище становлять 57,6 % від загальнообласних (85 тис. тонн на рік). Викиди від автотранспорту становлять 52 % загально- обласних (90 тис. тонн на рік).

Викиди в довкілля негативно впливають на стан населення і при споживанні рослинних продуктів, які вирощені на забруднених територіях.

На підставі отриманих обласним управлінням екологічної безпеки даних про різний рівень техногенного забруднення довкілля по окремих територіях області, ми вивчали два регіони "екологічно неблагополучний" і "екологічно чистий". До першого віднесено весь Кременчуцький район і прилеглу частину Козельщинського і Кобеляцького районів. До "екологічно чистого", розташованого на відстані 60-70 км на північ від першого, віднесено Шишацький район з частинами територій сусідніх Диканського, Решетилівського,

Як видно з таблиці 1, в обстежених обох груп спостерігалися зміни імунної системи, порівняно з показниками умовної норми, більш виразні у клітинному ланцюгу. Відмічено тенденцію до зниження відносного вмісту СО;,

В. Багачанського та Миргородського районів. Порівнювані райони за площею, кількістію населення і населених пунктів були приблизно однаковими. Нами було обстежено 58 осіб, що проживають в "екологічно неблагополучному регіоні" (І, група нагляду) і 55 осіб, які проживають в "екологічно чистому регіоні" (II група співставлення). Групи обстежених суттєво не відрізнялися за віково-статевим складом. Для порівняння з нормою було обстежено 22 здорових донори, що не відрізнялися від обстежених осіб.

Імунологічне дослідження: нами вивчався стан як гуморального, так і клітинного імунітету з визначенням: кількості Т-, В-лімфоцитів, Т-хелперів/ індукторів, Т-супресорів/кілерів, за допомогою моноклональних антитіл класів CD3+, CD4+, CD8+ і CD22+ (Ortho Diagnostic Systems Inc., USA) в цитотоксичному тесті. Визначення імуноглобулінів основних класів (А, М, G) - методом радіальної імунодифузії в гелі по Mancini et al., (1965).

Порівняння імунологічних показників населення регіонів показали істотні розбіжності. Порушення стану імунної системи реєструвались в 79,3 % (46 осіб) І групи і 38,7 % (21 особа) II групи (р<0,05). Мали місце зміни як клітинного, так і гуморального імунітету (табл. 1).

(Т-лімфоцитів), в основному, завдяки субпопуляції СВ4+(Т-хелперів/індукторів). Однак у жителів екологічно забрудненого регіону ці зміни були суттєво виразнішими. Так, відносний вміст клітин-СО 4 у групи спостереження був в 1,2 разу нижчим, ніж у групи співставлений і майже у 1,5 разу нижчим порівняно з умовною нормою. Одночасно з цим спостерігалася тенденція до деякого підвищення клітин СОх (Т- супресорів/цитотоксинів), хоча достовірних розбіжностей між групами порівняння нами виявлено не було. Зміни співвідношення субпопуляцій Т-лімфоцитів приводили до зниження імунорегуляторного індексу (СО | / СОх ). більш значного у групи спостереження, що можна розцінювати як зменшення адаптаційного потенціалу імунної системи.

Відзначалися також деякі зміни й гуморальної ланки імунної системи. Так, в обох групах обстежених осіб спостерігалася тенденція до деякого зниження кількості клітин СВ22+ (В-лімфоцити) та виразного порушення їх функціонування, що позначалося на порушенні та співвідношенні вмісту в крові М та їй в. Так, концентрація М в обстежених групи спостереження зменшувалася, а - в збільшувалася в обох груп.

Таким чином, виявлено, що в умовах екологічного пресингу спостерігається розвиток дисфункції імунної системи, яка полягає у формуванні комбінованого порушення клітинної і гуморальної ланок імунної системи. В цілому, дія екологічно несприятливих факторів викликає перенапруження функціональних можливостей імунної системи, що сприяє розвитку інфекційних, алергічних, онкологічних, аутоімунних захворювань.

Висновки

Стан імунного статусу населення агропромислового регіону має виражений "екологічний" характер.

В "екологічно неблагополучних регіонах" комбінована дія несприятливих екологічних факторів викликає більш виражені порушення імунітету в порівнянні з "екологічно чистим".

Довготривалий вплив несприятливих екологічних факторів приводить до перенапруження функціональних можливостей імунної системи і розвитку імунозалежних захворювань.

ЛІТЕРАТУРА

Борисенко Н.Д., ХижнякН.И. Анализ здоровья сельского населения в регионах с различной интенсивностью применения пестицидов // Гигиена и санитария. - 1992. - № 1. - С. 47-49.

ВовкЮ.Н., Фролов В.М., Пересадин H.A., Бесполудина Г.В. Экологические аспекты иммунодепрессии, роль иммунологического мониторинга в системе реабилитации у рабочих в условиях индустриального региона Донбасса // Актуальные проблемы клинической иммунологии: Материалы 6-й межрегиональной науч.-практич. конф. иммунологов, аллергологов и гигиенистов. - Киев; Луганск, 1992. - С. 5-7.

Гончарук Е.И., Шестаков В.И., Вороненко Н.В. Эпидемиологическое изучение здоровья населения в регионах повышенного содержания пестицидов в почве // Тез. докл. 2-го Международного симпозиума ученых СССР. - ЕЭС "Окружающая среда и здоровье". - М., 1991.-С. 80-83.

Гончарук Е.Г., Коршун М.М., Яворовський О.Л. Проблеми поєднаної дії на здоров'я населення іонізуючого випромінювання і хімічних чинників навколишнього середовища // Довкілля і здоров'я. - 1996. - № 1. - С. 26-29.

ДранникГ.Н., Дриянская В.Е., Калинина H.A. Эпидемиология вторичных иммунодефицитов в Украине // Актуальні питання екогенетики та імунології: Мат. доп. республ. наук, конфер. - Київ; Полтава, 1994. - С. 50-51.

Звиняцковский А.Н., Бердник О.В. Факторы риска и здоровье населения, проживающего в условиях окружающей среды // Довкілля та здоров'я. - 1996. - № 1. - С. 8-11.

Зюзін В.О., Кисельов А.Ф., Зінченко Т.М. Вплив