УДК 504:378.147

Добровольський В.В., Миколаївський державний гуманітарний університет імені Петра Могили, м. Миколаїв, Україна

Добровольський Валерій Володимирович - кандидат технічних наук, доцент, професор кафедри екології та природокористування МДГУ імені Петра Могили, член-кореспондент УЕАН. Коло наукових інтересів: теорія екології, екологічна освіта. Опубліковано 120 наукових праць.

ПОНЯТТЯ "ЕКОЛОГІЧНА НІША" В ЕКОСИСТЕМОЛОГІІ

У статті обґрунтовується корисність поширення поняття "екологічна ніша" за межі зв'язків біологічного об'єкта.

In the article the utility of distribution of concept "ecological niche" outside connections of biological object is grounded.

Вступ

Одним із завдань теоретичної екології є вдосконалення методологічних підходів, зокрема за рахунок уніфікації понять, термінів, прийомів. Сучасний етап розвитку екології як науки і практики характеризується взаємовпливом її складових частин, які нещодавно представляли традиційні науки: біологію, географію, соціологію, технічні науки тощо. В кожній з цих наук багаторічним досвідом закріпилися специфічні методологічні підходи. Характерним для екології є системний підхід - методична основа вивчення комплексних, неоднозначних, складних явищ і утворень. Органічна відповідність системного підходу меті й завданням екології безперечна. Разом з тим також не може викликати сумніву корисність вдосконалення методологічного апарату екології завдяки обґрунтованому запозиченню методів, які позитивно себе зарекомендували в класичних науках. Зокрема, зараз іде мова про давно відомий в біології термін "екологічна ніша".

Метою статті є обґрунтування доцільності використання цього поняття не лише відносно біологічних об'єктів.

1. Аналіз літературних даних

Поняття "екологічна ніша" біологічного об'єкта є класичним [1, 2, 3, 5, 6, 7, 8], воно використовується біологами майже сто років (Гринел - 1914 рік, Елтон - 1927, Хатчінсон - 1957, Шенер - 1974 та інші) при вивченні поведінки популяцій чи особин. Формулювання поняття різними авторами різняться непринципово, а лише деталями. Реймерс М.Ф. [6] вважає, що екологічна ніша - це сукупність умов життя всередині екосистеми, що відповідають вимогам до середовища видом чи його популяцією. Він вважає, що екологічна ніша - це не місцеперебування організму, а його "професія", його функціональне місце в екосистемі, що визначається прямими й зворотними зв'язками виду з іншими видами в системі та з абіотичними факторами середовища.

Некос В.Ю. [5] пише "екологічна ніша являє собою сукупність усіх факторів (умов) і ресурсів середовища, в межах якого може існувати вид в природі".

В обох визначеннях під умовами життя розуміється сукупність природних біотичних і абіотичних та антропогенних факторів. Оскільки Некос В.Ю. не пов'язує екологічну нішу з розташуванням всередині екологічної системи, як це робить Реймерс М.Ф., то в його визначенні ніші присутнє поняття "ресурси середовища". Ресурси (запаси, засоби, можливості, джерела будь-чого) - це енергія, речовина, інформація, що виробляються зовні і використовуються як первинний матеріал для існування і розвитку [5].

У праці [3] під екологічною нішею розуміється область таких комбінацій значень різних факторів середовища, в межах якої даний вид може існувати необмежений час, а в [2] - сукупність необхідних для виду умов середовища при відсутності будь-якої протидії іншого виду даного біотопу.

З наведених визначень витікає, що екологічна ніша - це частина екологічної системи і що в екосистемі наявна така кількість ніш, яка дорівнює кількості біологічних об'єктів (видів). Тобто методологічних протиріч між системним підходом і "нішевим" аналізом немає. Останній слід розглядати як деталізацію при розгляді частини екологічної системи, яка може бути досліджена без врахування певної частини системних зв'язків. Таким чином, є підстави стверджувати, що до відомих способів спрощення екологічної системи [4] можна додати іще один - нішовий. Для біологів це аналогічно популяційному підходу.

У праці [1] докладно розглянуто взаємовідносини між особинами та популяціями, зокрема, конкуренція в екологічній ніші. У всіх працях підкреслюється необхідність врахування так званого лімітуючого або обмежуючого фактору, який встановлює рамки для здійснення процесу (явища) чи навіть загрожує існуванню організму.

2. Результати дослідження

Історично поняття "екологічна ніша" виникло в період "класичної екології", коли екологія вважалася біологічною наукою, навіть розділом біології. Зараз у період переростання екології з природничої науки в інтегральну соціально-природничу необхідно в традиційні методи вносити відповідні уточнення і доповнення. Сьогодні, коли антропогенний вплив на більшість природних екологічних систем стає не тільки вагомим, а і вирішальним, необхідні розробки по врахуванню дії техногенних споруд на класичні біологічні ніші. Більше того, є підстави вважати окремі техногенні об'єкти аналогами природних біологічних об'єктів зі своїми нішами. Бо і ті, і інші користуються загальними природними ресурсами.

Оскільки більшість природних ресурсів обмежена, в середині екологічної системи часто виникає конкуренція за нішу (чи частину ніші) між природними біотичними володарями та штучними об'єктами - претендентами. Завдання практичної екології полягає в пошуку компромісу в цій конкурентній сфері. Мета теоретичної екології - обгрунтувати способи пошуку компромісного (а краще - оптимального) рішення.

Розглянемо територію (простір), на якій планується будівництво технічного об'єкта, який під час роботи буде споживати певну кількість будь-якого природного ресурсу Ро. В екологічній ніші кількість цього ресурсу внаслідок природних явищ коливається з часом т від Рпмін до Рпмакс. за залежністю Рп=ї(т). Природні аборигени екологічної ніші потребують для існування ресурсу від Рамін, до Рамакс. (в залежності від кількості особин, яка визначається особливостями року). Очевидно, що природним аборигенам не буде завдано шкоди з розглянутого природного ресурсу за умов(Рпмін - Ро)>Рамін.

Іншими словами, умовою можливості роботи підприємства