Споживання підприємством природного ресурсу залежить від його природоємності П і режиму експлуатації Е, тобто 1'о=/(ІІ. Е).

Таким чином, можливість будівництва технічного об'єкта і режими його експлуатації залежать від комплексу показників, що характеризують забезпеченість території природними ресурсами, потреби в цих ресурсах представників живої природи і необхідну кількість ресурсів для роботи технічного об'єкта. Крім того, необхідні два принципові уточнення.

По-перше, слід проаналізувати всі природні ресурси в лімітуючому аспекті. Вище вказувалося на наявність лімітуючого (обмежуючого) фактора для організму. Логічно використати цю ознаку і при оцінці діяльності технічного об'єкта, для якого безумовно не всі фактори (ресурси) мають однакову важливість. Крім того, треба враховувати природну нерівномірність поширення природних ресурсів, їх дефіцитність. Очевидно, що найскладнішим варіантом буде випадок, коли один і той же ресурс (фактор) виявиться лімітуючим для всіх складових: природного середовища, біологічного об'єкта і штучної споруди.

По-друге, необхідно враховувати роль і місце людини в описаних процесах. Як представник тваринного світу людина має свою біологічну нішу. Разом з тим, як складова декількох соціумів, вона причетна і до ніші техногенного об'єкта.

На рисунку представлено спрощений фрагмент структурно-ієрархічної схеми екологічної системи. Спрощення полягає в тому, що, по-перше, показано лише дві ніші і, по-друге, враховані зв'язки (фактори) лише з одним - гідрологічним - представником природного середовища.

У зв'язку з розширенням сфери вживання терміна "екологічна ніша" розглянемо класифікацію цього поняття. Основою для класифікації доцільно прийняти особливості об'єкта - "хазяїна ніші". В такому разі живі об'єкти (як природні, так і неприродні) характеризуються біоекологічною нішею, а штучні споруди - техноекологічною нішею. Термін "екологічна ніша" використовується як узагальнюючий. Ширина ніші визначається кількістю факторів, що впливають на існування об'єкта.

Порівняємо, наприклад, два варіанти електростанції - ядерної (АЕС) і теплової на природному газі (ТЕСГ) за умов, що паливні зв'язки не включаються в нішові. Обидві станції потребують певні площі території і для охолодження при роботі прісну воду, а ТЕСГ, крім того, - атмосферне повітря для процесу горіння і відведення відпрацьованих газів. На перший погляд, АЕС має перевагу внаслідок більш вузької (двофакторної) ніші - НАЕС=ґ(Т, В), проти трифакторної у ТЕСГ - Н п>, =Г(Т. В, А). Тут: Н - ніша, А - атмосферне повітря, В - вода, Т - територія. Аналіз екологічних ніш вказує на помилковість такого припущення внаслідок різної дефіцитності атмосферного повітря і прісної води. Внаслідок високої рухомості атмосфери фактор А ні в якій екологічній ніші наземних систем не може бути лімітуючим. Фактор В, навпаки, в багатьох випадках є лімітуючим. Якщо прийняти до уваги, що при роботі АЕС на випаровування витрачається в декілька разів більше води, ніж для ТЕСГ, розміщення в маловодних регіонах АЕС є неможливим внаслідок конкурентної переваги біологічних споживачів води.

На завершення розглянемо деякі практичні моменти. Представлені на рисунку зв'язки (1 і 2) чисельно описуються екологічними

характеристиками, які дозволяють визначити потреби об'єкта в різних ресурсах та допустимі (чи оптимальні) значення впливових факторів [3]. За допомогою екологічних характеристик визначаються лімітуючі фактори, які співставляються для всіх об'єктів на предмет виявлення найскладнішого варіанта. Відповідно до чинного законодавства пропозиція щодо розміщення технічного об'єкта повинна містити декілька альтернативних рішень. Тому наступним кроком аналізу є співставлення цих альтернатив і вибір найкращого з позиції екологічних ніш споживачів природних ресурсів.

Отримання оптимального (чи

раціонального) рішення в межах екологічних ніш дозволяє перейти до наступного етапу - оптимізації на більш високому рівні - на рівні - С екологічної системи.

Висновки

Поширення поняття "екологічна ніша" за межі біологічного об'єкта і поширення на споживачів природних ресурсів будь-якого типу доцільно.

Використання "нішевого" підходу при аналізі екологічних систем є плідним і особливо важливим під час вирішення питань щодо використання дефіцитних природних ресурсів.

В екосистемології "нішовий" підхід слід розглядати як один зі способів спрощення екологічної системи при вирішенні певних завдань практичної екології.

ЛІТЕРАТУРА

Гиляров A.M. Популяционная экология. - М.: МГУ, 1990. - 391 с.

Довідник з біології / За ред. K.M. Ситника. - К.: Наук, думка, 1978. - 400 с.

Добровольський B.B. Основи теорії екологічних систем: Навчальний посібник. - К: ВД "Професіонал", 2005. - 272 с.

Добровольський В.В. Характеристика і функція складових в екологічній системі.// Наукові праці. - Т. 11: Екологія. - Миколаїв: Вид-во МФ НаУКМА, 2001. - С. 5-7.

Некос В.Е. Основы общей экологии и неоэкологии: Учебное пособие. - Харьков: Торнадо, 1999. - 192 с.

Реймерс Н.Ф. Экология. Теории, законы, правила и гипотезы. - М.: Россия молодая, 1994. - 578 с.

Чернова Н.М., Былова A.M. Экология. - М.: Просвещение, 1988. - 416 с.

Шанда B.I. Елементи теорії екологічної ніші // Питання лісознавства та лісової рекультивації земель. - Дніпропетровськ: ДДУ, 1998. - С. 38-43.