б) поряд з цим виділяються екології " мікроорганізмів" (точніше було б - прокаріот), " грибів", "рослин" і "тварин" (тобто царств). Деколи, переважно в джерелах, виданих приблизно до 70 р., зустрічається їх тлумачення як розділів відповідно мікробіології, ботаніки і зоології;

в) " екологія нашесть", яка вивчає так звані "біологічні вибухи" чисельності (Ч. Елтон, 1958) [2].

Ці терміни вступають в протиріччя з екосистемною концепцією. Всі вони претендують на виділення підрозділу наукової дисципліни - екології під вивчення об'єктів, які є по суті окремими компонентами або явищами біогеоценозів.

До третьої групи відносяться визначення типу "[прикметник]+екологія" (наприклад, "морфологічна екологія"), тобто визначення розділів екології найрізноманітніших за предметом вивчення (" акватична екологія", " космічна екологія" - за місцем мешкання організмів та угрупувань; "біохімічна", "хімічна", " геохімічна", " фізіологічна" екології - за характером факторів, які впливають на організми та угрупування і таке інше). В цій групі найбільш за все виділяється " соціальна екологія", яка має свої власні великі підрозділи, наприклад, "екологія людини" (що іноді розглядається як комплексна " стикова" наука), " екологія культури" і "екологія науки".

До четвертої групи термінів увійшли синоніми термінів другої та третьої груп, переважно це складні слова з коренем "еколог-" і префіксами іншомовного походження: "агроекологія" як "екологія сільського господарства", " демекологія" як " популяційна екологія" та інші, наприклад, "біосферологія" як "глобальна екологія".

П'ята група відокремлюється від інших у зв'язку з тим, що до неї увійшли випадки використання терміну "екологія" в смислі термінів " навколишнє середовище" або "стан навколишнього середовища". Наприклад, можна зустріти такі звороти, як: "брудна екологія", "у зв'язку з незадовільним станом екології" і т.ін. Таке використання терміну "екологія" можна беззаперечно вважати невірним, бо за етимологією "екологія" - це "наука про середовище мешкання" (від oikos - "дім" + logos - "наука", "вивчаю"). "Брудна екологія" - це такий же нонсенс, як "брудна математика".

Таким чином, тлумачення терміну "екологія" є неоднозначним, що відбиває складну структуру сучасної екології як науки. В різний час представники різних наукових течій та підходів по-різному визначали цей термін, тобто є підстава казати про його еволюцію. Це призводить до таких негативних проявів, як розпорошення екологічної наукової інформації у бібліотеках. Сьогодні більшість авторів визначають екологію як самостійну науку, в той час як раніше вона майже завжди вважалася розділом біології. Узагальнене визначення екології можна сформулювати так: "Екологія - це наука, яка вивчає взаємодію всіх типів живих організмів (в тому числі і людини) і продуктів їх життєдіяльності з усіма можливими факторами навколишнього середовища, які впливають на них безпосередньо або опосередковано". Таке тлумачення екології дозволяє розглядати всі інші визначення як окремі випадки і застосовувати його в прикладних дослідженнях як критерій розмежування екологічних та неекологічних явищ, понять, процесів та об' єктів.

Література.

1. Агесс П. Ключи к экологии. - Л.: Гидрометеоиздат, 1982. - 96 с.: ил.

2. Экологический энциклопедический словарь // И. И. Дедю.- Кишинёв, Гл. ред. МСЭ, 1988. - 408 с.

3. Будилова Е.В., Дрогалина Ж.А., Терехин А.Т. Основные направления современной экологии и ее математический аппарат: Анализ публикаций // Журнал общей биологии. - 1995. - Т. 56. - №№ 2. - С. 179-189.

4. Краткая медицинская энциклопедия: В 3 т. - Т. 3. // АМН СССР; Гл. ред. Петровский. - 2-е изд. - М.: Сов. Энциклопедия. - 1990. - 560 с.: ил.

5. Реймерс Н.Ф. Основные биологические понятия и термины: Книга для учителя. - М.: Просвещение, 1988. - 319 с.: ил.