На період досліджень поверхня грунтової води знаходилась на глибині 220 см, шар загиблих почорнілих тонких коренів розміщувався на глибині 220-240 см.

Аналіз особливостей анатомічної будови і наявність шару відмерлих коренів нижче рівня грунтової води свідчить про специфічну особливість гідрологічного режиму арени. Він спростовує твердження того, що під впливом лісових насаджень рівень грунтової води зменшується і відкриває нову особливість - періодичне коливання рівня грунтової води, яке відбувається незалежно від наявності лісової рослинності. Виявлення причин цього явища вимагають спеціальних досліджень.

Запаси фітомаси в сирій вазі і розподіл її за морфологічними групами дерев представлений в табл. 2.

Отже, основні запаси фітомаси дерев сосни звичайної сконцентровані в стовбурній деревині (73,9-41,6%). Із погіршенням групи росту дерев відносна участь стовбурної деревини зменшується. Одночасно збільшується участь маси крони з 7,3 до 12,8%. Звертає на себе увагу збільшення відносної маси коренів з погіршенням росту дерев. Так, у

дерева кращого росту вони займають 10,1% від загальної фітомаси, у дерева середнього росту - 21,6%, а у відстаючого в рості дерева - 68,6%.

Загальні запаси фітомаси складають 120,2 т/га, з яких дерева кращого росту - 36,9%, середнього росту - 47,1% і відстаючі в рості - 16,0%.

В розподілі хвої по роках спостерігається така закономірність: у всіх дерев найменшу відносну участь займає хвоя третього року - 0,2-0,6%, хвоя другого року - 3,9-4,3%, першого року - 4,3-3,1%. Відомо, що звичайно хвоя сосни функціонує 4 роки. Зафіксована вікова структура хвої в даних умовах підкреслює рівень їх несприятливості.

Продуктуючу асиміляційну функцію тут виконує хвоя 1 і 2 року, але вже на 3 рік вона опадає і в процесах асиміляції органічної речовини участі практично не приймає.

Слід звернути увагу на особливості структури репродукційної частини. Як бачимо з таблиці, незначну кількість однорічних шишок мають лише кращі і середні дерева. Дворічні шишки зафіксовано лише на деревах кращого росту. Отже, репродукція сосни в даних умовах не забезпечується необхідною кількістю насіння. Це підтверджується повною відсутністю природного поновнення на ділянці.

Модель накопичення органічної маси в лісовій підстилці, яка складена на підставі наведених вихідних даних і показників інтенсивності мінералізації опаду, що містять літературні джерела (П.Костичев, Г.Ф.Морозов), показує, що накопичення фітомаси описується рівнянням

Збільшення маси лісової підстилки можна очікувати протягом найближчих (від облікового) чотирьох років, після чого її запаси стабілізуються на рівні біля 4 т на 1 га. Основна відносна маса лісової підстилки формується за рахунок дерев середнього

Щорічний опад фітомаси складає 5 793,8 кг (5,8 т), отже щорічно мінералізується, тобто надходить у верхні шари грунту, 1,8 т фітомаси на 1 га деревостану.

Це забезпечує процес формування грунту під лісовими деревостанами на пісках Кінбурнської коси.

Отже, основна фітомеліоративна роль лісових культур сосни звичайної в даних умовах полягає в зміні природної родючості арени. Це означає, що інтенсивність росту наступних поколінь дерев буде набагато краща.

Запаси і структура фітомаси сосни кримської представлено в табл. 3.

Відносні запаси стовбурної фітомаси з фітомаси кореневих систем дерев сосни кримської складають відповідно 31,4-47,0% і 15,2-24,1%, збільшуючись з погіршенням групи росту дерев. Відносні запаси фітомаси крони, навпаки, зменшуються на деревах, відстаючих в рості - з 26,6 до 10,2%. Слід звернути увагу на порівняно значну відносну участь фітомаси хвої в загальній фітомасі - 26,6-18,4%.

Хвоя 4 року є на деревах кращого і середнього росту і відсутня на деревах, відстаючих в рості. Основні запаси маси складає хвоя 1 року - 7,5-11,9% і 2 року - 7,7-11,4%. Запаси хвої 3 року значно менші - 3,2-5,0%, 4 року - 1,3 і 2,0%.

Загальні запаси фітомаси складають 84,0 т на 1 га. Основна відносна частина утворюється за рахунок дерев середнього росту - 50,7%. Запас дерев, відстаючих в рості - 40,4%, а кращих дерев лише 8,9%. Щорічна маса відпаду - 10,1 т/га.

Модель накопичення органічної маси в лісовій підстилці також описується рівнянням

протягом 3-х років, після чого вона стабілізується на рівні 3,6 т/га. Отже, щорічно мінералізується 6,5 т фітомаси на 1 га насадження.

Висновки. На даному етапі геологічного періоду процес формування мінеральної основи арени Кінбурнської коси продовжується. Особливості формування обумовлюються енергією хвильового руху морської води і алювіально-акумулятивним режимом річкових вод. Відбувається процес самозаростання пісків за рахунок псамофітів трав'яної рослинності. Розповсюдження деревної рослинності можливе штучним шляхом. Штучні насадження сосни звичайної і сосни кримської забезпечують істотне збільшення вмісту органічної маси у верхньому шарі грунту, що є одним із важливих форм впливу лісової рослинності на екологічну ситуацію арени.

Література

1. Андріяш О.П. Кінбурнська коса. Географічна енциклопедія України. - К.: Укр. енциклоп., 1991. - Т. 2. - С. 135.

2. Калинин М.И. Корневедение. - М.: Экология, 1991. - 173 с.

3. Калінін М.І. Лісові культури і захисне лісорозведення. - Львів: Світ, 1994. - 295 с.

4. Карпенко В. Кінбурнська коса. - Одеса, 1976. - 96 с.

5. Колесник А. Кинбурнский край синих озер // Миколаївський меридіан, 1995. - № 2-3. - С. 16-17.

6. Продан В. О чем шумит Кинбурнский лес? // Южная правда. - 1997. - 12 июля.