Якість води річки Сіверський Донець на всьому її протязі в Луганській області піддається значним коливанням за показниками мікробного забруднення.

Максимальні рівні мікробного забруднення в річці Сіверський Донець в 2006 році були виявлені в с. Світличне, в районі м. Сіверодонецька та с. Миколаївка Станично- Луганського району.

Вода Сіверського Донця у створах контролю в межах м. Луганська, Краснодона за ступенем бактеріального забруднення (за санітарними правилами № 4630-88) характеризується як помірно висока.

Поверхневі водойми знаходяться під інтенсивним впливом різних джерел забруднення, з яких пріоритетне значення має скидання шахтних вод. Більшість з малих рік області (Ровеньок, Мала Кам'янка, Велика Кам'янка, Вишневецька, Оськіна та ін.) формуються за рахунок шахтних вод і впливають на основні джерела водокористування населення, і їх якість в цілому визначається погодними умовами та режимом відведення зворотних вод.

Вміст більшості з'єднань важких металів, за винятком алюмінію і літію, у шахтних водах виявляється в концентраціях, нижчих ГДК для водотоків культурно-побутового водокористування, і перебуває на стабільному рівні, серед них і особливо токсичні елементи.

З'єднання ртуті виявляються на рівні менше 0,00025 мг/л (менше 0,5 ГДК), миш'яку - 0,005 мг/л (0,1 ГДК), кадмію менше 0,001 мг/л (менше 1,0 ГДК), свинцю - менше 0,02 мг/л (0,2 ГДК), сурми - 0,01 мг/л (0,2 ГДК), ванадію і вісмуту - менше 0,001 мг/л (0,01 ГДК), нікелю і кобальту - менше 0,01мг/л (0,1 ГДК).

У підвищених концентраціях у шахтній воді в порівнянні з фоновими концентраціями і ГДК виявляється літій. Вміст літію в шахтних водах південних регіонів області становить 0,053-0,554 мг/л (середнє значення - 0,27 мг/л або 9,0 ГДК).

З метою поліпшення санітарного стану водойм Луганської області необхідне виконання наступних заходів:

здійснення відомчого контролю за складом і властивостями зворотних (стічних) вод відповідно до Постанов Кабінету Міністрів № 1100 від 11.09.1996 року та їх впливом на водні об'єкти;

забезпечити модернізацію існуючих споруджень очищення господарсько- побутових і промислових стічних вод із впровадженням ефективних сучасних технологій;

створення прибережних захисних смуг навколо річок та водних об'єктів та обмеження господарської діяльності в межах її територій;

створення спеціалізованих служб по догляду за річками, прибережними захисними смугами;

безумовне дотримання умов скиду та нормативів складу і властивостей зворотних вод, що відводяться в поверхневі водойми.

ЛІТЕРАТУРА

Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарчо-питного водопостачання. Д СанПіН, № 383 від 23.12.1996 р.

Гичей Ю.П. Современные проблемы экологической медицины. - Новосибирск: СО РАМН, 1996.-С. 174.

Загальна гігієна з основами екології / За ред. В.А. Кондратенка. - Тернопіль, 2003. - 39 с.

КандрорИ.С., БокинаА.И., Малевская И.А., Петров Ю.Л. Гигиеническое нормирование солевого состава питьевой воды. - М.: Медицинская литература. 1963. - 156 с.

Комплексное определение антропотехногенной нагрузки на водные объекты, почву, атмосферный воздух в районах селитебного освоения // Методические рекомендации утв. Госкомитет санэпиднадзора России. - М., 1996. - 41 с.

Мудрый И.В. О влиянии минерального состава питьевой воды на здоровье населения (обзор) // Гигиена и санитария. - 1999. - № 1. - С. 15-18.

Постанова Кабінету Міністрів №2024 від 18.12.98 р. "Про правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів".

Приймак A.B. Екологічна ситуація в Україні і її моніторинг: аналіз і перспективи. - К, 1990. - 44 с.

Про забезпечення санітарного та гігієнічного благополуччя населення // Закон України № 4004 -XII від 24.02.1994 р.

Таланов М.А. с еоавт. Анализ ситуации, сложившейся в связи с изменением качества питьевой воды в Ижевске Удмуртской республики в 2003 году // Гигиена и санитария. - 2005. - № 1. - С. 65-66.