УДК 615.849 - 614.7:613

Григор'єва Л.І., Томілін Ю.А., Кисельов А.Ф.

Вивчення особливостей впливу радіаційного навантаження на онкозахворюваність населення Миколаївської області

Встановлено, що різні шкідливі біологічні ефекти від радіації відбуваються не тільки при дії високої дози. Більшість вчених дотримується думки, що нема безневинних доз радіації і що навіть малі дози можуть бути причинами різних захворювань [1, 2]. Визначено, що іонізуюча радіація може виступати не тільки як ініціатор канцерогенезу, а і як його прискорювач, тобто якщо перший етап канцерогенезу індукційований хімічно, то радіація може грати роль "останньої краплини" [3].

Таким чином у діючий час, при існуванні у середовищі мешкання людини багатьох шкідливих речовин, хронічне опромінення населення малими дозами радіації не може бути не врахованим при оцінці загальної захворюваності населення та при визначенні причин, що її викликають. Виходячи з цього, слушно постає питання оцінки дозового навантаження на населення від існуючих джерел радіації та аналізу впливу радіаційного опромінення на стан здоров'я населення.

За літературними джерелами до ефектів впливу "малих доз" радіації відносяться генетичні порушення, захворювання крові, лейкози і злоякісні новоутворення [1,2]. Постчорнобильські події свідчать, що саме опромінення може зумовлювати значну частину усієї ракової проблеми сьогодення і одним із шляхів припинення великого числа ракових захворювань є зменшення опромінення людей малими дозами іонізуючого опромінення [3].

Тому при оцінці нами впливу радіаційних факторів на здоров'я людей Миколаївської області за основний показник був вибраний ефект канцерогенних наслідків опромінення - ракові захворювання.

Основні штучні джерела радіаційного навантаження на людину, які зосереджені на території Миколаївської області, складають наслідки аерозольного забруднення грунту чорнобильським викидом, надходження чорнобильських радіонуклідів з вітровим переносом і річковим змивом, газоаерозольні та рідкі викиди ПівденноУкраїнської АЕС (ПУ АЕС) та інші.

Особливості рельєфу і геологічного складу земної поверхні області, де зустрічаються гранітні породи, які мають високий вміст природних радіонуклідів, відповідальні за дозове навантаження на населення від природних джерел радіоактивності, головним чином - від радону.

В нашій роботі були враховані основні радіаційні фактори, які присутні в Миколаївській області: природний радіаційний фон, техногенно змінений радіаційний фон, радіаційне забруднення навколишнього середовища від чорнобильського викиду, радіація, яка пов'язана з роботою ПУ АЕС, опромінення пацієнтів за рахунок рентгено- і радіодіагностики.

За даними наших та інших установ області багаторічних радіологічних досліджень, проведених на території області, середнє значення сумарної дози зовнішнього та внутрішнього опромінення людини з урахуванням розкиду значень складає 6,7 ± 2,5 мЗв/ рік.

За розміром дозового навантаження на населення від окремого виду радіаційного фактору були вибрані чотири регіони області, котрі відрізнялися між собою за перевагою у вибраному регіоні одного- двох з радіаційних факторів (табл. 1):*

північний регіон - території збільшеного вмісту радону у повітрі житлових та виробничих приміщень (Новобузький, Казанковський, Братський райони), дозове навантаження від якого майже у 10 разів вище за південні райони;*

центральний регіон - регіон з таким же "радоновим" фактором, але такий, що відчуває вплив радіоактивних викидів ПУ АЕС та має у своєму складі ділянки, які забруднені чорнобильським викидом (Арбузинський, Вознесенський, Первомайський, Доманівський райони). Це регіон з підвищеним дозовим навантаженням від тритія та "чорнобильських" цезія-137 та стронція-90;*

східний - регіон, де широко використовується для господарчих і питних потреб дніпровська вода, яка містить у собі значну кількість "чорнобильського" стронція-90 (Снігурівський, Баштанський, Жовтневий райони, м.Миколаїв), де маємо підвищене у 3-3,5 рази дозове навантаження від цього радіонукліду;*

південний - регіон "зрівняння", де радіаційні фактори, які властиві вищеназваним регіонам, незначні чи зовсім відсутні (Очаківський, Березанський, Миколаївський).

Метеорологічні, кліматичні, соціально-побутові умови, умови харчування та інші фактори не відрізнялися між собою в усіх визначених чотирьох регіонах.

У зв'язку з тим, що у кожному визначеному регіоні розмір дії будь-якого радіаційного фактору у всіх населених пунктах (тим більш для окремої людини) неоднаковий, такий розподіл території області є попередній і потребує подальшого уточнення та коректування.

Проведені дослідження були побудовані на вивченні змін та аналізі показників онкозахворюваності та смертності від неї серед населення з вибраних регіонів Миколаївської області. Цей підхід узятий нами згідно з [3], де викладено, що одним з головних показників впливу на людину радіаційного опромінення виступає збільшення смертності від ракових захворювань.

Дані про онкозахворюваність були взяті з матеріалів щорічних статистичних показників здоров'я населення Миколаївської області за період 1979-96 рр. [4].

Розраховані за методикою [5] темпи приросту за 18-річний період показників онкозахворюваності та смертності від неї серед вибраних регіонів свідчать, що при середньому для області рості онкозахворюваності 1,26% на рік, є райони, де за даний термін часу росту онкозахворюваності або взагалі не відбувалося (Новобузький, Казанковський, Баштанський, Очаківський), або він складав менш за 1% (Жовтневий, Березанський). В той же час в окремих районах приріст онкозахворювань був вищий за середньообласний і складав для Арбузинського району 1,63%, Вознесенського - 1,37%, Доманівського - 1,56%, Первомайського - 2,47%, Снігурівського - 2,54%.

Результати розрахунку приросту смертності від онкозахворювань

показали ще більшу різницю по регіонах: при середньообласному показнику 3,27% на рік, у всіх районах "центрального" регіону (крім Вознесенського) приріст смертності від онкозахворювань був вищий за середньообласний.

Динаміка зміни показників смертності від ракових захворювань (СРЗ) на 100 тис. населення вибраних регіонів області за 18-річний термін відображена на рис. 1.

З гістограми видно, що при